11 вересня 2014 р. м. Житомир
справа № 806/3886/14
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Літвин О. Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2294 грн.,-
встановив:
Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулася до суду з вказаним позовом щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 2294 грн.
Позивач до суду не прибув, в клопотанні, адресованому суду, просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку у Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 14 липня 2014 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та штрафних санкцій за порушення термінів сплати авансових внесків єдиного податку в сумі 2294 грн.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 293. 1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У порушення наведених правових норм, відповідач у встановлені строки не сплатив єдиний податок, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 1605,80 грн. Крім того, контролюючим органом було застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення термінів сплати авансових внесків єдиного податку на суму 688,20 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Грошове зобов'язання в сумі 2294 грн., відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем було отримано податкову вимогу №1486-17 від 09.10.2013 року, яка у встановленому чинним законодавством порядку оскаржена не була. У встановлені строки заборгованість відповідачем сплачена не була.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області податковий борг в сумі 2294 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.Т. Літвин