26 серпня 2014 року Житомир справа № 806/1798/14
час прийняття: 10 год. 00 хв. категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
за участі секретаря Карплюк А. І.,
за участі представника позивача,
за участі представника відповідача Плужнік К. В.,
за участі свідка ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000004421 від 11.03.2014 р. та податкового повідомлення-рішення №0000004521 від 11.03.2014 р.,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про застосування фінансових санкцій № 0000004421 від 11.03.2014 року та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000004521 від 11.03.2014 року. В обґрунтування позову зазначає, що перевірку було здійснено у період, коли підприємницькою діяльністю позивач не займалась, актів перевірок не підписувала та не отримувала, а магазин, в якому було проведено перевірку здавалось тривалий час в оренду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 106 від 21.11.2013 року "Про обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_3 у зв'язку з проведенням самовільного будівництва та встановлення рекламного носія скасовано рішення Виконкому від 21.12.2006 року № 124 в частині надання гр. ОСОБА_3 дозволу на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами та заборонено продаж алкогольних та тютюнових виробів (а.с.83-84).
За приписами пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
25 листопада 2013 року Виконкомом Станишівської Сільської ради на адресу Житомирської ОДПІ було направлено лист в якому йдеться про ініціювання скасування дії ліцензії ОСОБА_3 на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 82).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу начальника Головного управлінням Міндоходів в Житомирській області №8 від 10 січня 2014 року було видані направлення № 13 та № 14 від 10.01.2014 року на проведення перевірки та проведено фактичну перевірку щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами у магазині, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (а.с. 63 - 66).
У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За результатами фактичної перевірки було складено акт № 06/2/21/НОМЕР_3 від 15.01.2014 року в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 19.12.1995 року № 481/95 ВР в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії та в частині зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці зберігання, не внесеному в ЄДР, порушено п. 1,2,5 ст. 3 Закону в частині невидачі розрахункового документа та не застосування РРО, порушено п. 12 ст. 3 Закону в частині не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання (а.с. 54 - 57) .
Сторонами в судовому засіданні не заперечувалось та матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення перевірки в магазині, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 була присутня лише продавець - ОСОБА_4, яка, як свідчать Акти № 06/4/21/НОМЕР_3 та № 06/3/21/НОМЕР_3, відмовилась від підписання та отримання акта перевірки з відповідними додатками (а.с. 59, 60).
Однак доказів, що зазначений продавець перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_3 представником відповідача не надано та не доведено факту, що на момент проведення перевірки саме позивачем здійснювалась підприємницька діяльність із порушенням норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як зазначено в акті.
Судом неодноразово викликалась ОСОБА_4 для допиту в судовому засіданні, однак з незалежних від суду причин вона допитана не була.
Пунктом 86.8. ст. 86 ПК України, визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків).
11 березня 2014 року на підставі акту № 06/2/21/НОМЕР_3 від 15.01.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000004521 та застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2438,80 грн (а.с. 7)
Рішенням № 0000004421 від 11.03.2014 року застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 5100,00 грн (а.с.6) .
Суд вважає, що зазначені рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що із січня 2011 року підприємницькою діяльністю не займається, що підтверджується копією книги обліку доходів та витрат (а.с. 46-50) та податковою декларацією про майновий стан та доходи за 4 квартал 2013 року окрім того, із 23.01.2012 року по 04.12.2014 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що підтверджується довідкою № 1412 від 27.05.2014 року (а.с. 45).
Крім цього, зі службової записки начальника адміністрування єдиного соціального внеску № 1571/17-05 від 09.07.2014 року вбачається, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за формою № Д5 за 2013 рік до органів Міндоходів не подавався (а.с. 103).
Позивач стверджує, що на час фактичної перевірки податковим органом магазин за адресою АДРЕСА_1, перебував в оренді у ОСОБА_6, що підтверджується договором оренди приміщення № 1 від 05.01.2014 року (а.с. 38) з якого вбачається, що строк оренди приміщення магазину - кафе, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, із 05.01.2014 року по 05.01.2015 року.
Окрім того, в матеріалах справи міститься копія Свідоцтва № 99 на розміщення та експлуатацію магазину - кафе, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу з якого вбачається, що свідоцтво діє до 19.12.2007 року (а.с. 62).
В судовому засіданні було допитано в якості свідка сільського голову Станишівської сільської ради Житомирського району, ОСОБА_2, який пояснив, що під час обстеження земельної ділянки та складання акту обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, не встановлювалось, який суб'єкт господарювання на момент проведення перевірки здійснював діяльність у вказаному магазині, що належить ОСОБА_3
Крім цього, в матеріалах справи є постанова судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07.02.2014 року відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Суд критично розцінює дану постанову як беззаперечний доказ того, що ОСОБА_4 реалізовувала тютюнові вироби та алкогольні напої без відповідної ліцензії, які належали саме позивачу у справі, оскільки при розгляді справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності судом не встановлювались обставини працевлаштування на роботу останньої саме ФОП ОСОБА_3.
За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що при винесенні Рішення № 0000004421 від 11.03.2014 року та податкового повідомлення - рішення № 0000004521 від 11.03.2014 року, контролюючим органом не встановлено, що саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 здійснювалась підприємницька діяльність.
Враховуючи, що законодавцем чітко визначена відповідальність за порушення вказані контролюючим органом в акті перевірки №06/2/21/271906385 від 15.01.2014 року, саме до суб'єктів господарювання, які фактично здійснюють зберігання, реалізацію спиртних напоїв та тютюнових виробів, а також те, що відповідачем у справі недоведено належними та допустими доказами те, що саме позивач здійснювала торгівлю спитними та тютюновими виробами у торговому об"єкті, що перевірявся, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати:
- рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000004421 від 11 березня 2014 року;
- податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000004521 від 11 березня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) суму сплаченого судового збору при зверненні до суду в розмірі 182,70 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 01 вересня 2014 р.