КП № 278/4364/14-к
23 вересня 2014 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.05.2014 року за №12014060170000463
по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_3 , 10.05.2014 року в с. Тригір'я, Житомирського району неподалік р. Тетерів, за допомогою металошукачів, незаконно без передбаченого законом дозволу, шляхом знахідки, придбав 3 боєприпаси АО - 15, 2 боєприпаси АС - 76 мм, 1 боєприпас АС - 50 мм, 1 боєприпас АС - 37 мм, 2 боєприпаси АС - 25 мм, 3 боєприпаси АМ - 20 мм, 2 вибухника МД - 5 та 1 боєприпас F.H. Gr. Stg., німецького виробництва часів другої світової війни, які згідно висновку експерта являються осколково-фугасними снарядами, спорядженими зарядом бризантної вибухової речовини тротилом, та є придатними до вибуху, які в подальшому переніс та зберігав на березі р. Тетерів в с. Тригір'я, Житомирського району до 11.05.2014 року.
В подальшому ОСОБА_3 11.05.2014 року о 09 годині завантажив вищевказані боєприпаси до салону власного автомобіля марки «Субару Ліберо» державний номерний знак НОМЕР_1 та без передбаченого законом дозволу, перевозив їх в напрямку м. Житомира, але в той же день о 11 годині 05 хвилин, поблизу с. Тетерівка Житомирського району, на автодорозі Житомир-Чернівці під час зупинки співробітниками ДАІ вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , вказані боєприпаси було виявлено та вилучено співробітниками міліції.
19.09.2014 року між прокурором прокуратури Житомирського району Житомирської області, якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, який у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинений злочин, а саме із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 589 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 013 грн. та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, які роз'яснені ОСОБА_3 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджений вид та розмір покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є тяжким від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд також вважає, вмотивованим застосування ст.69 КК України, оскільки обвинувачений щиро розкаявся у скоєному злочині, сприяв його розкриттю, вданий час проходить службу в зоні АТО, що є сукупністю обставин, які, з врахуванням особи обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав та перевозив боєприпаси без передбаченого законом дозволу, а тому ці його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості вид та розмір покарання.
Витрати, пов'язані з проведення експертиз у даному кримінальному провадженні суд покладає на обвинуваченого.
Арешт, накладений на автомобіль «Субару Ліберо», державний номерний знак НОМЕР_1 , слід зняти, а автомобіль повернути власнику.
Речові докази: предмет, зовні схожий на акумулятор зі шнуром, штик-лопату, дві металевих маленьких лопатки, гарпун, два металошукачі слід знищити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.314,474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 12014060170000463 від 11.05.2014 року угоду про визнання винуватості від 19.09.2014 року між прокурором прокуратури Житомирського району Житомирської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.263 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 589 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 013 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні в сумі 1 868 грн. 88 коп.
Арешт, накладений на автомобіль «Субару Ліберо», державний номерний знак НОМЕР_1 зняти, а автомобіль повернути власнику.
Речові докази: предмет, зовні схожий на акумулятор зі шнуром, штик-лопату, дві металевих маленьких лопатки, гарпун, два металошукачі - знищити.
Вирок на підставі угоди, може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1