22 вересня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кафідова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Суми, Управління Державної казначейської служби України у м. Суми про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09 листопада 2012 року дії УПФУ в м. Суми за її адміністративним позовом визнані неправомірними та останнього зобов'язано призначити їй пенсію за віком, як матері інваліда дитинства, починаючи з 01 травня 2012 року. У зв'язку з тим, що відповідач безпідставно не призначав їй пенсію з дня первісного звернення - 17 квітня 2012 року та фактичним неотриманням нею пенсії до липня 2013 року, а пенсійного посвідчення - до 26 червня 2013 року, вона зазнала майнових збитків і моральної шкоди.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 31 липня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення з Управління пенсійного фонду України в м. Суми на користь ОСОБА_2 щомісячно по 100 грн доплати до пенсії скасовано, провадження в цій частині закрито.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що в силу п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 17, 18 КАС України на ці правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дає підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Суми, Управління Державної казначейської служби України у м. Суми про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кафідова