Ухвала
іменем україни
18 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Сколівської школи мистецтв про поновлення на роботі, внесення виправлень в трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1 вересня 2010 року вона працювала на посаді викладача Сколівської школи мистецтв по класу образотворчого мистецтва. 4 вересня 2013 року її було звільнено з посади, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис. Вважала таке звільнення незаконним, оскільки нею у червні 2013 року була подана заява на звільнення з 1 вересня 2013 року, яку вона відкликала на початку серпня 2013 року, проте їй було відмовлено. Після повторного звернення з відкликанням заяви про звільнення його було знищено керівником. Незважаючи на звернення, її було звільнено з 4 вересня 2013 року, з наказом про звільнення її ознайомлено не було. Крім цього, в трудовій книжці не зазначено підставу звільнення, що, на її думку, є також порушенням порядку ведення трудових книжок. Крім того, їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у 15 тис. грн. Оскільки її звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства, просила поновити її на роботі, внести виправлення в трудову книжку, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 11 березня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 на посаді викладача Сколівської школи мистецтв з 2 вересня 2013 року. Стягнуто зі Сколівської шкоди мистецтв на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 вересня 2013 року по 11 березня 2014 року.
Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 12 травня 2014 року стягнуто зі Сколівської шкоди мистецтв на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 вересня 2013 року по 11 березня 2014 року у розмірі 10 713 грн 60 коп.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано Сколівську школу мистецтв привести запис у трудовій книжці ОСОБА_4 про її звільнення з роботи у відповідність до наказу про звільнення № 4 від 2 вересня 2013 року. У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Частково задовольняючи позов, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивачка власноруч написала заяву про звільнення та була звільнена з 2 вересня 2013 року за власним бажанням без порушень трудового законодавства.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
А.О. Лесько
Д.Д. Луспеник