16 вересня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору застави припиненими, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка становить 4 596,87 доларів США, вилучити у ОСОБА_2 і передати банку предмет застави: автомобіль марки «CHEVROLE AVEO» державний номерний знак НОМЕР_2, який належний їй на праві власності, а також комплект ключів і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля банком з укладенням від імені відповідачка договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на умовах укладеного 19 серпня 2005 року кредитного договору банк надав, а ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 12 908 доларів США на наступні цілі : 9 735 доларів США на купівлю автомобіля, 3 173 доларів США на оплату разових страхових платежів, комісії та внесення в Державний реєстр зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 серпня 2010 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, згідно умов якого відповідачка надала в заставу автомобіль марки «CHEVROLE AVEO», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить їй на праві власності.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним правочином виникла кредитна заборгованість, яка становить 4 596,87 доларів США.
ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із зустрічними позовними вимогами, які обґрунтовує тим, що нею було достроково погашено кредитну заборгованість, проте, банк не визнає цих обставин і продовжує їй розраховувати до сплати платежі, у зв'язку з чим остання просила суд ухвалити рішення, яким визнати припиненими укладені між нею та банком зобов'язання за кредитним договором від 19 серпня 2005 року та договором застави рухомого майна від 19 серпня 2005 року та зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» подати до нотаріуса заяви про виключення з реєстру обтяжень обтяження на автомобіль, а також стягнути із ПАТ КБ «ПриватБанк» на свою користь моральну шкоду у сумі 30 тис. грн.
Рішенням рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано припиненим кредитний договір № DNU0K00510610 від 19 серпня 2005 року та договір застави рухомого майна № DNU0K00510610 від 19 серпня 2005 року, укладені між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 У задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та залишити без задоволення зустрічні, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення у справі, судом першої інстанції здійснено вірний висновок про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних, оскільки ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України, надано належні докази та не доведено факт дострокового погашення кредитного зобов'язання, чого банк у свою чергу не спростував.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору застави припиненими, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук