Справа: № 753/7282/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Трусова Т.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,
У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконними дії територіального управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, який передбачений ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнути щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 20 червня 2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимогу в повному обсязі.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного виновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з катастрофою на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Така редакція статті існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що норми і положення, зокрема, статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам I і II групи - 120 гривень.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі у 2013 році.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 червня 2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя: Є.І. Мєзєнцев
Суддя: В.В. Файдюк
Суддя: Є.В. Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.