іменем України
10 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2014 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2014 року,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 08 листопада 2007 року ОСОБА_3 цього ж дня отримав кредит у розмірі 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку; клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов до договору, у зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у сумі 11 060 грн.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 5 372 грн 46 коп. та 229 грн 40 коп. судового збору.
У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2014 року зазначене судове рішення в частині стягнення 5 372 грн 46 коп. заборгованості за кредитним договором змінено та суму зменшено до 4 369 грн 59 коп.
У решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, посилався на наступне.
ОСОБА_3 згідно з укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором від 08 листопада 2007 року б/н отримав кредитні кошти в розмірі 880 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Сторонами погоджено, що договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг. На виконання договору позивачем на ім'я відповідача був відкритий картковий рахунок.
Відповідно до п. 3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунка, вказаного в розділі «Відмітки банку» заяви.
Відповідно до п. 9.12 цих же Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не попередить другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.
Згідно з п. 6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором. У разі виникнення заборгованості держатель по картрахунку зобов'язаний погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення. За порушення строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням згідно з кредитним договором більше ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн та 5 % від суми позову (п. п. 6.5, 6.9, 8.6. Умов та правил надання банківських послуг).
Згідно з п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг у випадках порушення держателем умов даного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній банком частині.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Пунктом 2 Умов та правил надання банківських послуг визначено терміни та поняття, відповідно до яких мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань держателя, які щомісяця належать сплаті держателем протягом строку дії карти. Мінімальний обов'язковий платіж є обов'язковим для держателя платіжних карт, здійснюючих операції по кредитній схемі.
Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами платежів, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Факт здійснення операцій, а саме: погашення кредиту підтверджується рухом коштів по особистому рахунку ОСОБА_3, який 23 грудня 2008 року здійснив поповнення поточного рахунка, тобто з січня 2009 року, наступного місяця після погашення чергового платежу, позичальник припинив вносити будь-які платежі на погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору.
Представником відповідача в судовому засіданні надано заяву про застосування позовної давності.
Таким чином, станом на 31 жовтня 2013 року, як просив банк у своїй позовній заяві та в межах позовної давності, яка складає три роки, враховуючи положення ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України, на користь кредитора підлягає стягненню та частина позики, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, а також несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
Отже, відповідно до умов договору, графіку погашення кредиту і наданим банком розрахунку з відповідача підлягає стягненню 5 372 грн 46 коп., із яких: 75 грн 79 коп. - заборгованість за тілом кредиту, розмір якої з урахуванням позовної давності визначається як різниця загальної заборгованість за кредитом (2 943 грн 04 коп.) і простроченої заборгованості станом на 30 жовтня 2010 року (2 867 грн 25 коп.); 3 213 грн 80 коп. - заборгованість за несплачені проценти, нараховані з 30 жовтня 2010 року до 31 жовтня 2013 року, які визначаються як різниця загальної заборгованості за процентами (5 382 грн 41 коп.) станом на 31 жовтня 2013 року і загальної заборгованості за процентами станом на 30 жовтня 2010 року, розмір яких становив 2 168 грн 61 коп.; 1 080 грн - сума нарахованої та простроченої комісії, яка визначається як різниця загальної заборгованості за нарахованою та простроченою комісією (1 732 грн станом на 31 жовтня 2013 року) і загальної заборгованості за нарахованою та простроченою комісією станом на 30 жовтня 2010 року, розмір якої становив 652 грн; штраф, який визначається як сума фіксованої частини у розмірі 500 грн і 5 % від боргу пропорційно до частки задоволених позовних вимог в сумі 502 грн 87 коп. (процентна складова).
У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення сум, що підлягали сплаті боржником до 31 жовтня 2010 року, суд відмовив за пропуском позовної давності.
Апеляційний суд, зменшуючи заборгованість з 5 372 грн 46 коп. до 4 369 грн 59 коп., посилався на таке.
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів за кожним з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми позову, який за розрахунком позивача складає 1 002 грн 87 коп.
Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ч. 2 цієї статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За таких обставин підстав для стягнення 1 002 грн 87 коп. у суду не було.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Є.П. Євграфова
В.І. Журавель
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко