31 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Черненко В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання гаражів самочинним будівництвом, зобов'язання знести самочинне будівництво, заборону тимчасової стоянки автомобілів, надання дозволу на влаштування евакуаційних сходів, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 квітня 2014 року,
У червні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із указаним позовом, у якому просили: визнати самочинним будівництвом гаражі літ. «Г», «М», «Е», «Д», «Ж», які розташовані на земельній ділянці біля АДРЕСА_1 самочинним будівництвом; зобов'язати КЖ РЕП № 9 знести вказані гаражі; заборонити тимчасову стоянку автотранспортних засобів ззовні на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідальність за виконання вказаного рішення покласти на мешканців вказаного будинку; надати ОСОБА_5 дозвіл на влаштування евакуаційних сходів до житлового будинку АДРЕСА_2 з боку суміжної земельної ділянки, яка закріплена за будинком АДРЕСА_1, для технічного обслуговування згідно робочого проекту; стягнути з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 15 тис. грн та на користь ОСОБА_4 в сумі 5 тис. грн; винести окрему ухвалу на ОСОБА_6 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 351, 356, 365 КК України, яку направити в прокуратуру.
В обґрунтування позову зазначали, що гаражі, які належать відповідачам, є самочинно збудованими. Чернівецька міська рада, як власник вищевказаної земельної ділянки, не приймала рішення про надання ОСОБА_8 права на її користування та здійснення на ній будівництва гаражу. Використання мешканцями будинку АДРЕСА_1 земельної ділянки, яка прилягає до будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 для розміщення транспортних засобів є пожежонебезпечним. Вважають, що будівництво вищевказаних гаражів та використання земельної ділянки для розміщення транспортних засобів порушує їх право на влаштування евакуаційних сходів у своїй квартирі на випадок надзвичайної ситуації, що і стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 лютого
2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 16 квітня 2014 року рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про винесення окремої ухвали скасовано. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення та вирішити спір по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення першої суду інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, керуючись при цьому нормами ст. ст. 16, 23, 376 ЦК України, ст. ст. 42, 152 ЗК України, ст. 60 ЦПК України.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
Д.Д. Луспеник
В.А. Черненко