11 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Державного навчального закладу «Черкаський професійний будівельний ліцей» до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про виселення за закінченням строку договору найму жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2014 року,
У грудні 2013 року Черкаський професійний будівельний ліцей звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, про виселення їх за закінченням строку договору найму жилого приміщення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в його оперативному управлінні перебуває учнівський гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.
02 жовтня 2009 року адміністрацією ліцею передано ОСОБА_4 жиле приміщення вказаного гуртожитку - кімнату АДРЕСА_1 для проживання її та її неповнолітнього сина - ОСОБА_5
Термін дії договору закінчився 30 квітня 2010 року.
Враховуючи те, що термін договору найму позивачем не продовжено, та неодноразові звернення про виселення в добровільному порядку, Черкаський професійний будівельний ліцей просив виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 із спірної кімнати учнівського гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2014 року, позов Черкаського професійного будівельного ліцею задоволено.
Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1 учнівського гуртожитку про АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Черкаському професійному будівельному ліцею відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв'язку із закінчення терміну дії договору найму жилого приміщення ОСОБА_4 і її син підлягають виселенню з кімнати учнівського гуртожитку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Як вбачається з матеріалів справи, ордер № 107 виданий 28 лютого 2005 року на період роботи в Черкаському обласному інституті післядипломної освіти на ім'я ОСОБА_4 на поселення її з сином у кімнату АДРЕСА_1. На момент звернення позивача до суду з позовом відповідач не перебувала з ним у трудових відносинах, а тому він мав право на такі вимоги.
Крім того, наймодавцем неодноразово направлялися вимоги про звільнення кімнати.
Доводи скарги про застосування строку позовної давності до вимог про виселення не заслуговують на увагу, оскільки відносини в даному випадку є триваючими.
Інші доводи про необґрунтованість рішень спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді: Н.А. Горелкіна
Є.П. Євграфова