10 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року, додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року,
ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 5 липня 2013 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 9 жовтня 1987 року по 4 грудня 2009 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 В період шлюбу за спільні кошти подружжя вони придбали 2/3 частин квартири від АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу частини квартири від 7 вересня 2001 року. Відповідач ОСОБА_5 без отримання її згоди 5 липня 2013 року здійснив відчуження зазначеної квартири відповідачеві ОСОБА_6, чим порушив приписи чинного законодавства.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року позов задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу від 5 липня 2013 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, недійсним.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року визнано 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року виправлено описку в рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року вказавши про часткове задоволення позовних вимог та про визнання договору купівлі-продажу від 5 липня 2013 року недійсним в частині відчуження 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року та додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 5 листопада 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_7, реєстраційний № 1477 - в частині відчуження 2/3 частин квартири.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду в частині відчуження 2/3 частин квартири, закрити провадження в частині позовних вимог про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін судового рішення, оскільки воно законне та обґрунтоване.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Г. Іваненко
Н.А. Горелкіна
О.І. Євтушенко