Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2014 р.Справа № 922/2450/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес", с. Лигівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагро", м. Лозова
про стягнення коштів
Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Прогрес" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Молагро" (відповідач) про стягнення коштів у сумі - 18279,42 грн. з яких: інфляційні у розмірі - 11972,82 грн.,3% річних у розмірі - 6306,60 грн., та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2014 року порушено провадження у справі № 922/2450/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2014 року.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 922/2450/14 неодноразово відкладався у зв'язку із ненаданням позивачем витребовуваних ухвалами суду від 20.06.2014 року; 07.07.2014 року; 04.08.2014 року документів.
Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України ("Судові рішення") господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Обов'язковість судових рішень (до яких належать і ухвали суду) визначена частиною 3 статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, зокрема, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Про порушення позивачем вищевказаних норм, зокрема, свідчить те, що позивач витребуваних судом документів не надав, а саме до суду не надано: - письмові пояснення та докази у підтвердження правових підстав щодо позовної заяви; - докази у підтвердження існування заборгованості, не виконання рішення; - банківську виписку щодо руху коштів по рахунку за спірною господарською операцією станом на час розгляду справи; - письмові пояснення та докази в обґрунтування заявлених позовних вимог; - обґрунтований розрахунок суми позовних вимог із зазначенням періодів нарахувань; - докази у підтвердження щодо невиконання рішення суду від 17.09.2012 року у справі № 5023/3521/12 станом на час розгляду справи.
Також у судовому засіданні 04.08.2014 року було попередженно представника позивача, щодо неналежної поведінки у судовому засіданні.
Таким чином, на думку суду, така поведінка позивача свідчить про невиконання та ігнорування вимог ухвал суду, участі у судових засіданнях, недобросовісне використання процесуальних прав (не надання витребуваних судом документів) та є також і проявом неповаги до суду.
Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.
Згідно з пункту 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 Господарського процесуального кодексу - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до пункту 5.2. вказаної Постанови окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.
На підставі викладеного, з метою усунення наведених порушень та з метою запобігання допущення порушень у подальшому суд виносить окрему ухвалу приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "Прогрес".
Керуючись статтями 22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Окрему ухвалу направити керівнику приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Прогрес" для проведення перевірки та прийняття відповідних заходів про усунення недоліків в організації роботи при підготовці до участі у судовому засіданні.
Про вжиті заходи повідомити суд у місячний термін.
Роз'яснити керівнику приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Прогрес" що невиконання судового рішення (окремої ухвали) є підставою для адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України.
Суддя Ємельянова О.О.