17.09.2014 року Справа № 904/5293/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.
при секретарі Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 адвокат, догорів про надання правової допомоги № 26-06/14 від 20.06.14;
від відповідача: Гетьман І.Г. представник, довіреність № 454 від 28.08.14;
від відповідача: Сидоренко А.А., представник, довіреність № 458 від 28.08.14
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. у справі № 904/5293/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТРІ", м. Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м.Орджонікідзе
про витребування майна власником з чужого незаконного володіння
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. (суддя Ніколенко М.О.) застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Григорія Тикви, 3, вал ст 40ХН2А у кількості 15,2 тн на суму 291 840 грн, вал ст 45 у кількості 22,0 тн на суму 211 200 грн.
Не погодившись з даною ухвалою, ПАТ Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що оскаржуваною ухвалою вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи, оскільки позивачем не доведено та документально не підтверджено наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення місцевого господарського суду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
В судовому засіданні 17.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (з наступними змінами і доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналогічні положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» N 9 від 22.12.2006.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На думку колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду оскаржувана ухвала містить достатній перелік підстав для задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, стосовно якого наявний спір з ПАТ Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Разом з тим, невжиття відповідних заходів може мати наслідком порушення майнових прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволенні позову.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду та вважає вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову обґрунтованими, а їх застосування правомірним.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи, оскільки позивачем не доведено та документально не підтверджено наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. у справі №904/5293/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
Суддя Л.В. Чоха
Постанова виготовлена в повному обсязі 22.09.2014 року.