10 вересня 2014 р. Справа № 804/10106/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е.
за участю
представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Чохелі Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_5 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 1854-15 від 03.06.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що орендна плата за користування земельною ділянкою загальною площею 1,1146 га за адресою: АДРЕСА_1, була нарахована податковим органом безпідставно, оскільки на момент прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, договір оренди зазначеної земельної ділянки № 550 від 30.01.2006 р., укладений між ОСОБА_5 (Орендар) та Дніпропетровською міською радою (Орендодавець), фактично був припинений у зв'язку із зміною власника будівель та споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці. Крім того, посилаючись на норми ст. ст. 286, 288 Податкового кодексу України, позивач зазначила, що податковий орган не мав законних підстав для нарахування їй орендної плати за землю, оскільки до компетенції органів державної податкової служби належить нарахування земельного податку, який справляється з фізичних осіб, що є власниками земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Водночас, розмір, порядок та строки орендної плати за користування земельною ділянкою за договором, визначаються умовами самого договору. Також, позивач зазначила, що рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання № 252/11 від 18.05.2011 року орендована нею земельна ділянка була вилучена з передачею до земель міста. Отже, з 2012 році вона не була користувачем земельної ділянки ні фактично, ні юридично. Посилаючись на викладені обставини, позивач посилається на безпідставність нарахування їй орендної плати за користування земельною ділянкою за 2014 рік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення даного позову та зазначив, що орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, проте не повернули орендодавцю зазначені земельні ділянки, є платниками орендної плати до моменту втрати чинності договорів оренди. Водночас, у разі повернення орендодавцям земельних ділянок орендарями, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, орендна плата сплачується новими власниками таких житлових будинків, будівель або споруд з моменту набрання чинності новими договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачено договорами оренди. Враховуючи, що земельна ділянка загальною площею 1,1146 га за адресою: АДРЕСА_1 не була повернута Дніпропетровській міський раді після втрати позивачем права власності на розміщені на ній будівлі та споруди, ОСОБА_5 є належним платником орендної плати за використання зазначеної земельної ділянки. З огляду на вищевикладене оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування орендної плати за землю з фізичних осіб за 2014 рік в сумі 212195,62. є правомірним та обґрунтованим
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03.06.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 1854-15, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 212195,62 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2006 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та громадянкою ОСОБА_5 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1146 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 550 та 13.03.2006 року зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено державним реєстратором Бут В.В. запис за № НОМЕР_1.
05.12.12.2008 року між Орендодавцем та Орендарем було укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки № 550 від 30.01.2006 року, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 7879.
08.09.2009 року ОСОБА_5 звернулась до міського голови м. Дніпропетровська Куліченка І.І. з листом, в якому просила підготувати документи для розірвання договору оренди землі від 30.01.2006 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із повним відчуженням будівель і споруд, що знаходяться на цій ділянці.
02.10.2009 року між ОСОБА_5 (Дарувальник) та ОСОБА_8 (Обдаровуваний) було укладено договір дарування, згідно якого дарувальник передає у власність обдарованого безоплатно будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Майно розташовано на земельній ділянці площею 1,1146 га, яка знаходиться в користуванні дарувальника згідно договору оренди землі від 30.01.2006 року. Даний договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2726 та внесений до реєстру правочинів, що підтверджується витягом № 7789832 від 02.10.2009 року.
17.11.2009 р. право на нерухоме майно зареєстровано Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в електроному реєстрі прав власності на нерухоме майно за гр. ОСОБА_8
При цьому, суд зазначає, що адреса, за якою розташовані будівлі та споруди, що є об'єктом договору дарування від 02.10.2009 року (АДРЕСА_1) та адреса земельної ділянки площею 1,1146 га, на якій вони розташовані (АДРЕСА_1), не співпадає у зв'язку з новою нумерацією зазначених об'єктів (згідно розпорядження міського голови Куліченка І.І. від 16.01.2006 р. № 13-р, будівлям та спорудам за колишньою адресою: АДРЕСА_1, присвоєно нову адресу - АДРЕСА_1).
Рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання № 252/11 від 18.05.2011 року земельна ділянка площею 1,1146 га по АДРЕСА_1 була вилучена у ОСОБА_5 та зарахована до земель міста. Договір оренди землі від 30.01.2006 року визнано таким, що втратив чинність, а право громадянки ОСОБА_5 на землю - таким, що припинилось.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 03.07.1992 р. № 2535-ІІІ, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Пунктом 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Відповідно до ст. 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п. п. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди такої ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що обов'язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку пов'язується законодавцем з фактом користування землею та припиняється разом з припиненням права користування нею. Факт припинення права користування земельною ділянкою має бути підтверджений документально, оскільки має юридичне значення (в даному випадку, тягне за собою звільнення від сплати орендної плати за земельну ділянку).
Рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання № 252/11 від 18.05.2011року. земельна ділянка площею 1,1146 га по АДРЕСА_1 була вилучена у ОСОБА_5 та зарахована до земель міста, договір оренди землі від 30.01.2006 р., номер державної реєстрації 040610400257, визнано таким, що втратив чинність, а право громадянки ОСОБА_5 на землю - таким, що припинилось.
Отже, саме з 18 травня 2011 року юридично припинилося право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, і вона втратила обов'язок сплачувати за неї орендну плату.
Водночас, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачці нараховані податкові зобов'язання по орендній платі за землю за 2014 рік, що підтверджено відповідачем в судовому засіданні.
Отже, жодних об'єктивних підстав для нарахування ОСОБА_5 податкових зобов'язань по орендній платі за землю за 2014 рік у податкового органу не було.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1854-15 від 03.06.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (індивідуальний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 424,39 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року.
Суддя О.В. Серьогіна