08 вересня 2014 р. Справа № 804/10608/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Є.
за участю
представника позивача Зайцевої Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «БРІЛІОН-ТД» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «БРІЛІОН-ТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002622202 від 23.06.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 203, 215, Цивільного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому позивач зазначає, що не існує жодного судового рішення, за якими правочини вчинені між позивачем та його контрагентами визнані судом недійсними. Відповідачем не доведено правомірності своїх висновків щодо нереальності правочинів, оскільки податкові органи правом на встановлення нереальності ймовірності або нікчемності правочинів не наділені. Висновки про некчемність правочинів в акті перевірки були зроблені на підставі Актів інших податкових інспекцій про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача щодо підтвердження господарських відносин за перевіряємий період. Податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів. Також відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по операціях з придбання ТМЦ у його контрагентів перевіряючий пов'язує з відсутністю контрагентів за юридичними адресами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.06.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002622202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2653910,00 грн. (2123128,00 грн. - основний платіж, 530782,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 19.05.2014 року № 65/04-61-22-2/32329010 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВІНСТОН» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам ПП «ВІНСТОН» з ТОВ «СІЛЕНТРА» за період січень 2012 року, з ТОВ «РУБЕН» за період лютий, березень, квітень, травень 2012 року, ТОВ «ЕРВАНД» за лютий 2012 року, ТОВ «ГОЛДІС» за період березень2012 року, ПП «СІМЕКС» за червень 2012 року, ТОВ «ACTUAL» за червень 2012 року, ТОВ «С.Т.С -СІЧ» за липень, серпень, жовтень, грудень 2012 року, ТОВ «ТАНТУМ за листопад 2012 року.
У вказаному акті зазначено, що на підставі наказу № 309 від 31.03.2014 року виданого ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області службовою особою згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.5, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та з урахуванням матеріалів актів: від 18.12.2013 року № 517/22/3268303 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «С.Т.С-СІЧ» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року»; від 18.12.2013 року № 520/2200/36792591 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕРВАНД» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року» із ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя; від 18.12.2013 року № 519/2202/32689944 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГОЛДІС» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року» із ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя; від 18.02.2013 року № 126/2210/32135937 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ACTUAL» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень-грудень 2012 року» із ДПІ у Московському районі м. Харкова; від 18.12.2013 року № 5229/2202/37301398 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рубен» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року» із ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена перевірка позивача. За результатом перевірки встановлено, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «СІЛЕНТРА», ТОВ «РУБЕН», ТОВ «ЕРВАНД», ПП «ГОЛДІС», ПП «СІМЕКС», ТОВ «ACTUAL», ТОВ «С.Т.С-СІЧ», ТОВ «ТАНТУМ - ПП «ВІНСТОН» порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майна держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Отже, враховуючи вищенаведене, укладені угоди між постачальниками ТОВ «СІЛЕНТРА», ТОВ «РУБЕН», ТОВ «ЕРВАНД», ПП «ГОЛДІС», ПП «СІМЕКС», ТОВ «ACTUAL», ТОВ «С.Т.С-СІЧ», ТОВ «ТАНТУМ, та покупцем ПП «ВІНСТОН» є нікчемними.
Згідно виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб від 10.06.2013 року № 12241200000048900, підприємство ПП «ГРАНД» перейменовано в ПП «ВІНСТОН»
Відповідно до нової редакції статуту ПП «БРІЛІОН-ТД» є правонаступником ПП «ВІНСТОН» (дата реєстрації 24.06.2014 року № 11031050015034771).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно та розсудливо.
Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з п. 3, п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.05.2014 року № 65/04-61-22-2/32329010, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає вказаним приписам законодавства, зокрема не містить посилань на конкретні первинні документи, на підставі яких встановлені порушення податкового законодавства, до акту не додані пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень, а також не містить посилань на докази, що підтверджують факти порушень.
Крім того, як вбачається із змісту вказаного акту перевірки єдиною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість з'явилась наявність актів, складеної іншим податковим органом, про неможливість проведення зустрічної звірки з платником податку-контрагентом позивача, у зв'язку з його незнаходженням за податковою адресою.
Проте, п. 73.5. статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
У відповідності з п. 4, п. 6, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).
Аналіз змісту наведених правових приписів дозволяє дійти висновку про те, що за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.
При цьому Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, складання довідки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.
Водночас, пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Державній податковій адміністрації України право визначати порядок проведення зустрічних звірок не надано.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушника податкового законодавства (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.
Суд зазначає, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю.
При цьому, наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентом спірного правочину.
Відповідачем також не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним та застосування адміністративно-господарських санкцій.
Незнаходження контрагентів позивача за юридичними адресами не може слугувати доказом спрямованості умислу позивача та його контрагентів на порушення публічного порядку при укладанні спірних правочинів.
Отже, належних доказів нікчемності правочину, укладеному між позивачем та ТОВ «СІЛЕНТРА», ТОВ «РУБЕН», ТОВ «ЕРВАНД», ПП «ГОЛДІС», ПП «СІМЕКС», ТОВ «ACTUAL», ТОВ «С.Т.С-СІЧ», ТОВ «ТАНТУМ відповідач не надав, а також не надав доказів визнання цих правочинів недійсними судом.
Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що угоди, укладені з вказаним контрагентом позивача, є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «БРІЛІОН-ТД» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області № 0002622202 від 23.06.2014 року
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «БРІЛІОН-ТД» (код ЄДРПОУ 32329010) судовий збір в сумі 487,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 вересня 2014 року.
Суддя О.В. Серьогіна