03 вересня 2014 р. Справа № 804/11083/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засідання Бурцевої Я.Е.
за участю:
представника позивача Медведєва К.І.
представника відповідача Калугіної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,-
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України, в якому просить:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20020 від 03.05.2014 року;
- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600035/1 від 03.05.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 51, 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.
При цьому позивач зазначає, що надані ним документи разом з ДМВ від 03.05.2014 року № 110010000/2014/020563 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ не містили в собі розбіжності та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МКУ підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року було відкрито провадження у справі.
У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Також звернула увагу суду на те, що відповідно до положень частини другої статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості нс підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Керуючись положеннями частини шостої статті 54 Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 03.05.2014 року № 110010000/2014/600035/1.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.02.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з митною декларацією № 110010000/2014/020563 для здійснення митного оформлення товару - наливний бетон марок СТ-АСВ 75 BF, наливний бетон DALCAST ASK 52-30, наливний бетон DALCAST ACB 70-9, наливний бетон СT-ACB 70-9, наливний бетон DALCAST ACB 55-12, торкрет маса DALGUM ACB 65-20, виробництва Китай.
Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) у сумі 151800 USD (1730760,00 грн.)
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товар позивачем при здійсненні митного оформлення були надані наступні документи: - контракт купівлі - продажу між ПАТ «ДМКД» та «Dalmond Trade House Limited» (Кіпр) № DTN-025-14/14-0314-12 від 14.02.2014 з додатком № 1 від 14.02.2014 року; рахунок № DTN-025-14/14-0314-12-80076575 від 10.03.2014 року з вказівкою номера Контракту, ваги товару, ціни і вартості товару; сертифікат походження товару № GI43ЮН164350002 від 14.03.2014 року; пакувальний лист із зазначенням матеріалу упаковки, кількості та ваги товару; сертифікати якості на наливний бетон СТ-АСВ 75 BF, на наливний бетон DALCAST ASK 52-30, на наливний бетон DALCAST АСВ 70-9, на наливний бетон СТ-АСВ 709, на наливний бетон DALCAST АСВ 55-12, на торкрет масу DALGUN АСВ 65-20; експортну митну декларацію; залізничну накладну № 42084343; коносамент № BSSHA9953 про перевезення товару морським транспортом від 18.03.2014 року, а також додаткові документи не передбачені Контрактом, а саме: дистриб'юторський контракт від 01.01.2013 між постачальником Шанхай Баоджу вогнетривка компанія Ко., Лтд та дистриб'ютором компанією «Dalmond Trade House Limited» на поставку та продаж продукції; прайс-лист цін на вогнетривкі вироби між вказаними фірмами; комерційний рахунок між вказаними фірмами та ціни постачання продукції фірмі «Dalmond Trade House Limited» для подальшої реалізації по Контракту з ПАТ «ДМКД» № DTN-025-14/14-0314-12 від 14.02.2014 за рахунком № DTN-025-14/14-0314-12-80076575; комерційна пропозиція № 011/1510/DTH від 15.10.2013 року, яка підтверджує заявлену митну вартість; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001600-0775.
03.05.2014 року відповідач надав позивачу повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відповідно до ст.254 МКУ переклад копії митної декларації країни відправлення.
Позивач 03.05.2014 року повідомив відповідача про те, що додаткові документи в термін згідно чинного законодавства надати немає можливості.
03.05.2014 року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110010000/2014/20020, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/6000035/1, в якому митна вартість товару скоригована до 1,98 дол. США/1т.
У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: декларація країни експорту від 14.03.2014 №223120140811036627 містить відомості щодо умов поставки товару «FОВ - місце не визначене», що не відповідає умовам визначення п. 8.1. контракту від 14.02.2014 № DТН-025-14/14-0314-12, п. 4.3. додатку від 14.02.2014 № 1 та відомостям рахунку від 10.03.2014 № DТН-025-14/14-0314-12-80076575. Вартість товарів зазначена в декларації країни експорту визначена на умовах «FОВ - місце не визначене» не відповідає вартості товарів у рахунку від 10.03.2014 № DТН - 025-14/14-0314-12-80076575, з чого можна зробити висновок, що різницю складають транспортні витрати, які відповідно до певних умов постачання не включені у вартість товару. Відповідно до відомостей коносаменту від 18.03.2014 № BSSHA9953 фрахт підлягає оплаті отримувачем вантажу - Dalmond Trade House Limited. Транспортні витрати до кордону України є складовою митної вартості, але всупереч вимогам п. 2.6 ст. 53 МКУ відсутні будь-які документи, що підтверджують числове значення цієї складової. Таким чином, документи, подані відповідно до п. 2 ст. 53 не містять достатньої інформації, необхідної для підтвердження числових значень складових митної вартості. Відповідно п. 12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 № DTH-025-14/14-0314-12 передбачено, що покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5% покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару. Але декларантом ПАТ „ДМКД" документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст. 53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано. Копія митної декларації країни відправлення, в якій містяться відомості необхідні для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, складена китайською мовою та надана без перекладу, тому ускладнене проведення контролю відповідно п. З cm. 53 щодо наявних розбіжностей. Продаж товару, що імпортований в рамках зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 № DTH-025-14/14-0314-12, здійснюється відповідно до дистриб'юторського контракту від 01.01.2013 між SHANGHAL BAOJIUHE REFRACTORY CO., LTD та Dalmond Trade House Limited. Зазначений контракт із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не містить кількісних показників, що стосуються підтвердження митної вартості наливних бетонів та торкрет-маси, які імпортуються. Також, згідно п. 3 ст. 337 МКУ проведений контроль співставлення - порівняна заявлена митна вартість з даними, які містяться у відповідних електронних копіях МД №700100000/2013/11480 (ІМ 40) від 14.10.2013. Окрім того, ідентична продукція ввозилась ПАТ «ДМКД» у листопаді 2013 та розмитнена за рішенням щодо визначення митної вартості від 17.10.2013 № 110010000/2013/600332/1. Виявлені розбіжності: рівень заявленої декларантом митної вартості наливних бетонів марки CT-ACB75BF-15000 кг- 1,8 Дол.США/кг; марки DALCAST ASK52-30 в кількості 25000 кг - 1,83 Дол.США/кг; марки DALCASTАСВ70 - 9 в кількості 14000 кг - 1,325 Дол. США/кг; СТ-АСВ709 - 12000 кг - 1,85 Іол.США/кг; марки DALCAST АСВ55-12 в кількості 18000 кг - 1,25 Лол.США/кг; торкрет-маси марки DALGUN АСВ65-20 в кількості 10000 кг - 1,58 Дол.США/кг нижчий, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за МД-1,98 Дол.США/кг та попереднім рішенням про коригування митної вартості ідентичних товарів ПАТ «Дніпровський меткомбінат».
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
У відповідності з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У відповідності з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як вбачається із змісту контракту від 14.02.2014 року № DТН-025-14/14-0314-12, укладеного між ПАТ «ДМКД» та «Dalmond Trade House Limited» (Кіпр), що був наданий позивачем при митному оформленні товару, товар постачається на умовах, передбачених у відповідних Додатках (Специфікаціях) до Контракту, що є невід'ємними частинами. Відповідно до п. 4.3 Додатку № 1 від 14.02.2014 року до контракту № DТН-025-14/14-0314-12 умови поставки: DAP - станція Правда, Придніпровська залізниця, (ігкотермс-2010). Проте, декларація країни експорту від 14.03.2014 №223120140811036627 містить відомості щодо умов поставки товару «FОВ - місце не визначене», що не відповідає умовам визначення п. 8.1. контракту від 14.02.2014 № DТН-025-14/14-0314-12, п. 4.3. додатку від 14.02.2014 № 1 та відомостям рахунку від 10.03.2014 № DТН-025-14/14-0314-12-80076575. Також, п. 12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 № DTH-025-14/14-0314-12 передбачено, що покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5% покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару. Але позивачем документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст. 53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано.
За таких обставин, у відповідача, на думку суду, обґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару з застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В свою чергу ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.
Тому у суду немає підстав для того, щоб підміняти митний орган, визначаючи інший метод обчислення митної вартості.
Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в Постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані рішення були винесені у відповідності з вимогами чинного законодавстві, доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про скасування картки відмови № 110010000/2014/20020 від 03.05.2014 року, визнання недійсним та скасування рішення № 110010000/2014/600035/1 від 03.05.2014 року - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08 вересня 2014 року
Суддя О.В. Серьогіна