м. Вінниця
11 вересня 2014 р. Справа № 802/1863/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,
представника позивача Пірникози Б.А.,
у відсутність представників відповідача та третіх осіб,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділ Держземагентства у Теплицькому районі
до: реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" та ОСОБА_2
про: визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділ Держземагентства у Теплицькому районі до Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 31 січня 2014 року реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції протиправно здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, укладеного між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_2.
Позивач вважає рішення протиправним, оскільки вказана земельна ділянка вже перебуває у нього в оренді на підставі зареєстрованого договору оренди землі від 20 березня 2006 року.
З огляду на викладене позивач вважає рішення №10554049 від 31 січня 2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Теплик - Агро" протиправним.
Ухвалою суду від 12 червня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у адміністративному позові.
Від представника відділу Держземагентства у Теплицькому районі надійшла заява, у якій він просить розгляд справи здійснювати за його відсутності. При цьому зазначив, що з приводу адміністративного позову покладається на думку суду.
Представники Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції, третьої особи "Теплик-Агро", а також третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, хоча про день та час судового засідання повідомлялися вчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
20 березня 2006 року між ТОВ "ПК "Зоря Поділля" (Орендар) та ОСОБА_2 (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, згідно з умовами якого Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,9407 га для вирощування сільськогосподарської продукції на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, а Орендодавець відповідно передає вказану земельну ділянку в строкове платне користування Орендарю.
22 серпня 2006 року вказаний договір зареєстровано відділом Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області за №040681300624.
Зазначений договір достроково не розривався, відтак на момент розгляду справи він є чинним.
Разом з тим, суд встановив, що між ТОВ "Теплик - Агро" та ОСОБА_2 також укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки від 18 вересня 2013 року строком на 5 років.
31 січня 2014 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки.
Відтак, з викладених обстави слідує, що стосовно однієї і тієї ж земельної ділянки двічі проводилася державна реєстрація права оренди.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, що оскаржується, суд зважає на таке.
Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
В силу положень частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеного 18 вересня 2013 року між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_2, не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим.
За наведених обставин рішення відповідача від 31 січня 2014 року року є протиправним, тому й підлягає скасуванню.
З приводу розподілу судових витрат, то з урахуванням статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 73,08 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції №10554049 від 31 січня 2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (кадастровий номер 0523781300:01:000:0204).
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар