Справа № 554/13001/14-к
Номер провадження 11-сс/786/370/14
Категорія
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 вересня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
секретаря судового засідання ОСОБА_7
слідчих ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників підозрюваного ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , . ОСОБА_12 , ОСОБА_13
підозрюваного ОСОБА_14
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_14 та його захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 05.09.2014 року ,-
Цією ухвалою відносно
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мануйлівка, Козельщинського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, працюючий директором ПП ПТК «Візит», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.11, п.12, ч.2 ст. 115 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 07 год. 00 хв. 03 листопада 2014 року.
Слідчий СУ УМВС України в Полтавській області майор міліції ОСОБА_15 звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2014 року (більш точної дати досудовим розслідуванням на даний час встановити не вдалось) ОСОБА_14 виступаючи замовником, маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_16 , з метою його скоєння вступив у попередню змову з ОСОБА_17 , замовивши останньому за матеріальну винагороду знайти осіб, які б вчинили вбивство ОСОБА_16 , підготовку до вчинення злочину, та його безпосереднє виконання, на що ОСОБА_17 дав свою згоду.
На початку березня 2014 року ОСОБА_14 зустрівшись з ОСОБА_17 , з метою придбання знаряддя злочину, засобів мобільного зв'язку, автомобіля для відслідковування маршруту ОСОБА_16 , передав ОСОБА_17 гроші в сумі 18 000 доларів США.
В березні 2014 року (більш точної дати досудовим розслідуванням на даний час встановити не вдалось) ОСОБА_17 виступаючи посередником між замовником та виконавцями вбивства, маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_16 , з метою його скоєння вступив у попередню змову з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , замовивши останнім за матеріальну винагороду підготовку до вчинення злочину, та його безпосереднє виконання, на що останні погодились та отримали від ОСОБА_17 18000 доларів США для підготовки до злочину.
Згідно з розподіленими в процесі підготовки до вчинення злочину ролями, ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 повинні були відслідкувати щоденний графік ОСОБА_16 , придбати для спілкування між собою засоби мобільного зв'язку та автомобіль для пересування.
03.03.2014 року близько 16 години 50 хв. у процесі підготовки до вчинення злочину, зазначені особи в магазині «Мобіопт» ПП «Прядунець» розташованому в м. Кременчук Полтавської області для спілкування між собою, придбали два стартові пакети оператора мобільного зв'язку «Лайф» та мобільний телефон «Alkatel 1010 D».
Надалі, з допомогою мережі «Інтернет», на одному з сайтів продажу автомобілів в смт. В. Багачка Полтавської області віднайшовши автомобіль марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 , який продавав ОСОБА_21 та зателефонувавши 01.04.2014 року останньому, домовилися про його купівлю.
02.04.2014 року за попередньою домовленістю, в період з 10 години до 14 годин ОСОБА_19 зустрівся в смт. В Багачка Полтавської області з ОСОБА_21 , придбав у нього автомобіль ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 за 18000 гривень, без оформлення будь -яких документів, які б засвідчували факт продажу.
В подальшому до моменту вчинення вбивства ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 використовували вказаний автомобіль для слідкування за автомобілем «Мерседес S 500» д.н.з. НОМЕР_2 , на якому щоденно пересувався ОСОБА_16 , з метою встановлення та вивчення його щоденного графіку.
Встановивши та відслідкувавши протягом вказаного періоду щоденний графік ОСОБА_16 , маршрути його пересування тощо, ОСОБА_18 , діючи на замовлення, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , посередником ОСОБА_17 , та на замовлення ОСОБА_14 , пересуваючись на автомобілі ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , 26.07.2014 року близько 9 години 50 хв. відстежили місце перебування ОСОБА_16 , який у визначений час знаходився поблизу сміттєвих баків поруч з будинком АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з невстановленої на даний час зброї здійснили постріли в останнього, після чого з місця вчинення злочину зникли. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_16 помер на місці.
В той же день, тобто 26.07.2014 року, після вчинення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вбивства ОСОБА_16 , посередник злочину ОСОБА_17 , зустрівся з ОСОБА_18 , який повідомив ОСОБА_17 суму 60 000 доларів США, яка повинна бути виплачена йому та виконавцям за вбивство ОСОБА_16 .
В період з кінця липня до кінця серпня 2014 року ОСОБА_14 двічі зустрічався з ОСОБА_17 та виконуючи обіцянку перед останнім про оплату організації вбивства ОСОБА_16 , передав ОСОБА_17 20 000 доларів США, пообіцявши в кінці кожного послідуючого місяця передавати по 10 000 доларів США за вбивство ОСОБА_16 .
За вказаним фактом в СУ УМВС в Полтавській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12014170090002195, розпочатому 26.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п.11, п.12, ч.2 ст. 115 КК України.
04.09.2014 року ОСОБА_14 було оголошено про підозру у вчиненні злочину передбаченого п.11, п.12, ч.2 ст. 115 КК України.
Обираючи міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд враховував особливу тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , вагомість доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік, стан здоров'я та існування реального ризику вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , підпадає під категорію насильницьких злочинів.
На ухвалу суду підозрюваним ОСОБА_14 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову, якою застосувати йому менш суворий запобіжний захід.
При цьому апелянт посилається на те, що районним судом під час прийняття рішення не взято до уваги, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази його причетності до вчинення вбивства міського голови м. Кременчука, не надано належної оцінки доданим в судовому засіданні матеріалам, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_14 , який являється керівником приватної телерадіокомпанії, що здійснює ефірне та кабельне мовлення у м. Кременчуці і Кременчуцькому районі, раніше не судимий, а його особиста та ділова репутація свідчить про те, що у разі необхідності з'явитися за викликом до слідчого чи суду немає необхідності застосовувати найбільш суворий запобіжний захід.
Крім того, судом не враховано, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та те, що він є інвалідом ІІ-гої групи, потребує постійного лікування. Внаслідок постійного психологічного тиску працівниками міліції, які за відсутності захисника проводили допити підозрюваного, стан здоров'я останнього значно погіршився, що виразилось в болях в області серця та погіршенні зору.
На переконання підозрюваного, слідчим не доведено існування ризиків того, що він може переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші правопорушення.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 також ставиться питання про скасування постанови слідчого судді та ухвалення нової, якою просить обрати підозрюваному ОСОБА_14 запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінив у сукупності всіх обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, зобов'язаний врахувати при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, оскільки в наданих суду матеріалах відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджувала причетність ОСОБА_14 до вчинення злочину, в якому його підозрюють. Це стосується протоколу огляду місця події та огляду трупу ОСОБА_16 , вилучених фрагментів металу з трупу, протоколів допиту свідків та потерпілої.
На думку захисника, вказані особи лише констатували, що бачили біля сміттєвих баків труп ОСОБА_16 , проте ніхто не вказує на ОСОБА_14 , як особу, що підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення.
Апелянт вказує, що ні в клопотанні слідчого ні в ухвалі суду не зазначено, хто саме віднайшов в мережі «Інтернет» автомобіль ВАЗ, який придбали у громадянина ОСОБА_21 .
На переконання захисника, судом залишено поза увагою аналітичні довідки по моніторингу телефонних з'єднань операторів мобільного зв'язку, відповідно до яких не виявлено факту спілкування ОСОБА_14 з тим, хто причетний до вчинення вбивства ОСОБА_16 та не встановлено перебування ОСОБА_14 неподалік від місця злочину в момент його вчинення.
Не перевірено слідчим суддею і обґрунтованість затримання ОСОБА_14 за підозрою в скоєнні вбивства. З наданих суду матеріалів не вбачається жодної з сукупних ознак, на які посилався старший слідчий СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_9 , та які б вказували, що саме підозрюваний замовив вбивство ОСОБА_16 .
Нарешті, захисник вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
З аналогічними вимогами подана і апеляційна скарга захисника ОСОБА_13 .
Зміст апеляційної скарги захисника ОСОБА_12 в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 аналогічний апеляціям захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , та крім цього, захисник посилається на те, що судом окрім наведених раніше обставин не враховано дані про особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв'язків, родини, активної громадської позиції. Крім того, підозрюваний є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується.
Заслухавши доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_14 , та його захисників, які просили задовольнити подані ними апеляційні скарги, прокурорів, які заперечили проти задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу районного суду залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідуванням та (або) суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших осіб, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується).
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так підозрюваний та його захисники у своїх апеляціях та під час розгляду справи, робили наголос на тому, що прокурором не надано належних доказів, які б обґрунтовували підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення. Надані прокурором документи про проведення окремих процесуальних дій із підозрюваним ОСОБА_17 вважають неналежними доказами, оскільки, на їх думку, вони проведені з порушеннями вимог КПК в частині роз'яснення прав учасникам процесуальної дії та порушення прав підозрюваного ОСОБА_17 в частині належного його захисту.
Також наголошували на необґрунтованості клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу та про невмотивованість ухвали слідчого судді.
На обґрунтування правильності ухвали слідчого судді прокурором надано ряд, належним чином завірених, копій процесуальних документів, а саме: протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 3 вересня 2014 року, протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 5 вересня 2014 року, протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_17 від 5 вересня 2014 року, протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_17 від 9 вересня 2014 року.
Із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 3 вересня 2014 року, вбачається, що останній був допитаний старшим слідчим СВ УМВС ОСОБА_9 ОСОБА_17 роз'яснено в якій справі його викликано та в якості кого, зазначено, що його особу засвідчено, роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 18,42 КПК України, роз'яснено його права та вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки. Крім цього зазначено, що підозрюваний виявив бажання на участь захисника ОСОБА_22 . Під кожним із зазначених пунктів стоїть підпис ОСОБА_17 .
Отже твердження сторони захисту про те, що вказаний доказ є неналежним у зв'язку з порушенням права підозрюваного ОСОБА_17 стосовно не роз'яснення його прав та порушення права на захист є безпідставними.
Згідно цього протоколу допиту, ОСОБА_17 дав показання слідчому про те, що вбивство ОСОБА_16 замовив ОСОБА_14 та фінансував підготовку до вчинення злочину та частково розрахувався з ним та виконавцями злочину за вбивство ОСОБА_16 .
В протоколі проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_17 від 5 вересня 2014 року, зазначено, що слідча дія проведена старшим слідчим СВ УМВС ОСОБА_9 ОСОБА_17 роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ч.3-7 ст. 42 КПК України, слідча дія проведена з участю захисника ОСОБА_22 , якій роз'яснено її права та обов'язки відповідно до ст. 46,47 КПК України. Слідча дія проведена за участю спеціаліста ОСОБА_23 , якому роз'яснені його права відповідно до ч. 4, 5 ст. 71 КПК України.
У слідчій дії брали участь інші особи.
Слідча дія проведена за участю двох понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 11, 13, 15, 223 КПК України.
Учасникам повідомлено про технічну фіксацію слідчої дії.
Всі учасники слідчої дії поставили свої підписи в протоколі.
Як свідчить запис у цьому протоколі, підозрюваний ОСОБА_17 розповів та показав де він зустрічався із ОСОБА_14 та які суми грошей він передавав для підготовки до злочину та за виконання вбивства ОСОБА_16 крім цього під час цієї слідчої дії ОСОБА_17 розповів де саме закопав зброю та показав це місце. В зазначеному ОСОБА_17 місці було виявлено та вилучено зброю та боєприпаси до неї.
Будь яких зауважень з боку учасників вказаної слідчої дії не надходило.
У зв'язку із заявами захисників підозрюваного про те, що у них є сумніви щодо того чи є особа, яка давала такі показання ОСОБА_17 , а не іншою особою, було проведено часткове відтворення відеозапису слідчого експерименту.
Під час перегляду відеозапису, підозрюваний ОСОБА_14 , підтвердив, що особа, яка дає показання відносно нього є ОСОБА_17 .
Окрім зазначеного, підозрюваний ОСОБА_14 пояснив суду, що він є досить заможною людиною і володіє значними статками, є одноосібним власником ПП «Медіа-Центр «Візит», а у ОСОБА_17 «немає нічого».
Допитана в судовому засіданні слідчий ОСОБА_9 , пояснила, що перед допитом підозрюваного ОСОБА_17 вона встановила його особу, а також особи всіх учасників слідчої дії. Копії їх паспортів знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінального правопорушення.
Заперечення захисників підозрюваного ОСОБА_14 щодо відсутності доказів обґрунтованої підозри, у зв'язку з тим, що суд безпосередньо не допитував свідків та не досліджував правдивості їх показань, не може бути прийнято до уваги судом, оскільки на даній стадії кримінального провадження такі докази не підлягають дослідженню.
Так Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, «…наявність «обґрунтованої підозри) передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» ЄСПЛ зазначив: «…комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», ЄСПЛ зазначив: «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже практика ЄСПЛ дає підстави стверджувати, що немає вимоги щодо чітких доказів на стадії обрання запобіжного заходу, на якій не вирішується питання про доведеність чи не доведеність вини особи у вчиненні злочину.
В ході судового розгляду прокурором було доведено, що існують цілий ряд ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_14 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, тому є велика імовірність того, що він може переховуватися від слідства та суду. Маючи закордонний паспорт, який не вилучений органом досудового слідства, про що зазначив судовому засіданні сам ОСОБА_14 , маючи достатні грошові кошти, особисті зв'язки, та не надто міцні соціальні зв'язки, (має одного дорослого сина, а другого 16 річного та дружину, які є фактично самодостатніми в матеріальному відношенні), ОСОБА_14 може виїхати за межі України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_14 , перебуваючи на волі, може знищити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та до цього часу невідомі правоохоронцям чи не вилучені на цей час, а також маючи достатні кошти, свій високий соціальний статус та можливості як власника ПП «Медіа-Центр «Візит», зв'язки з особами які займають особливо відповідальне становище, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, спеціалістів, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Колегія суддів, також вважає, що прокурором доведено, що застосування до підозрюваного ОСОБА_14 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам зазначеним вище. Зокрема, перебуваючи на волі, ОСОБА_14 може вільно спілкуватися з будь якими особами, давати вказівки працівникам ПП «Медіа-Центр «Візит» або особисто вчинити будь які дії для створення перешкод у розслідуванні кримінального провадження.
Врахувавши вищезазначене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді з формальних підстав та задоволення апеляційних скарг ОСОБА_14 та його захисників.
У своїй ухвалі слідчий суддя, пославшись на ч. 4 ст. 183 КПК України, правильно не визначав розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 пов'язаний із застосуванням насильства, пов'язаного із вбивством людини.
Клопотання поручителів не підлягає задоволенню з мотивів викладених вище.
Керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_14 та його захисників, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.09.2014 року, відносно ОСОБА_14 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4