233 № 233/4446/14-ц
22 вересня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцька О. В.
при секретарі Теліціній О.О.,
за участю
позивача -
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
29 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, в якому зазначив, що він перебував у трудових відносинах із Костянтинівським державним хімічним заводом. Заробітна плата позивачу не виплачувалась, у зв*язку з чим на момент його звільнення, станом на 01 жовтня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 2778 гривень 30копійок, яка до теперішнього часу не сплачена. Незаконними діями відповідача позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях у зв*язку з невиплатою заробітної плати та пов*язаною з цим нестачею коштів. ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 2778грн 30коп; середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 01 жовтня 2012 року по 29 липня 2014 року у розмірі 43094 грн 87коп та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
В судове засідання позивач не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Представник Костянтинівського державного хімічного заводу в судове засідання не з*явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 74, 76 ЦПК України. За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
З*ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 червня 2009 року по 01 жовтня 2012 року перебував у трудових відносинах із Костянтинівським державним хімічним заводом, та був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.11).
Відповідно до довідки Костянтинівського державного хімічного заводу № 193 від 23 липня 2014 року (а.с.12) заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати станом на 23 липня 2014 року становить 2778грн 30 коп.
Згідно частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2014 року, яка отримана представником відповідача 11 серпня 2014 року, у Костянтинівського державного хімічного заводу витребувано докази по справі: довідку про розмір середньоденної заробітної плати позивача та графік роботи піскострумника 5 розряду .
Відповідачем зазначена ухвала суду не виконана, у зв*язку з чим суд розглядає справу за наявними і ній доказами.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Костянтинівського державного хімічного заводу підлягає задоволенню - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 2778 грн 30коп, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 02 жовтня 2012 року по 29 липня 2014 року включно у розмірі 43094грн 87коп, виходячі із розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві (64грн 61коп х 667 днів), оскільки він не спростований відповідачем.
Враховуючи, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення з боку відповідача трудових прав ОСОБА_1 в частині невиплати в строки, передбачені ст.ст.115, 116 КЗпП України належних йому сум заробітної плати, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи тривалість порушення трудових прав, суд вважає, що виходячи із засад розумності виваженості і справедливості з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 1500 гривень.
В силу ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.
На підставі ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.32 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 2778 гривень 30 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 02 жовтня 2012 року по 29 липня 2014 року включно у розмірі 43094 гривні 87 копійок, а всього 45873 (сорок п*ять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 17 копійок.
Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1500 ( одні тисяча п*ятсот) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу в дохід держави судовий збір у розмірі 243 ( двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були
присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя