19.09.2014 Єдиний унікальний номер 205/2109/14-ц
2р/205/25/14
про роз'яснення рішення суду
19 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 29 липня 2014 року, ?
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року, ухваленому по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, були задоволені позовні вимоги частково. Вирішено виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири, що розташована за адресою: 49000, АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. В задоволенні решти позовних вимог вирішено відмовити.
11 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення зазначеного рішення. Просить суд роз'яснити йому заочне рішення в частині того, чи є виселення відповідачів із займаного ними житлового приміщення підставою для зняття таких осіб з реєстраційного обліку компетентними органами Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.
У судове засідання сторони у справі не з'явилися, про дату і час розгляду заяви в суді сповіщалися належним чином, причину свого нез'явлення до суду не повідомили.
Згідно частини 3 статті 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заява про роз'яснення рішення, підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.
Так, відповідно до положень статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Судом встановлено, що означене заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року фактично не виконане.
Суд, перевіривши викладені у заяві обставини та матеріали справи, вважає за необхідне роз'яснити рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
На підставі викладеного, керуючись ст. 221 ЦПК України, суд, -
Роз'яснити рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації наступним чином.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (надалі по тексту Закон України) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Виходячи з того, що вказаний Закон України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Зазначений висновок суду повністю кореспондується із правовими позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що викладені у рішенні від 06.06.2012 року (справа № 6-7511св12) та відповідній ухвалі від 29.08.2012 року (справа № 6-18900св12), які були ухвалені за результатом розгляду справ з тотожнім даній справі предметом спору.
Як зазначалось вище, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року було вирішено виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири, що розташована за адресою: 49000, АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Таким чином, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року про позбавлення права користування житловим приміщенням та виселення відповідачів ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, є підставою для зняття таких осіб з реєстраційного обліку компетентним органом Державної міграційної служби України, оскільки такі особи в судовому порядку були позбавлені права користування житловим приміщенням шляхом виселення із квартири АДРЕСА_1.
Дане роз'яснення не змінює змісту зазначеного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року (справа № 2/205/2376/14 (205/2109/14-ц)).
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Д.В. Мовчан