Справа № 399/12/14-ц
Провадження 2/399/60/14
"29" травня 2014 р. Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
01.10.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про повернення коштів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) американських доларів від продажу будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1
29.05.2014 року позивачка звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті. Звернення із вказаною заявою стало необхідним в зв'язку з тим, що зазначений будинок виставлений на продаж.
Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
В статті 152 ЦПК зазначено, що позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Cудом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, але, враховуючи відсутність доказів зі сторони позивача на підтвердження своїх вимог, що унеможливлює для суду встановлення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання у майбутньому рішення суду та співмірності заходу забезпечення позову, який просить вжити позивачка, із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Лях