Справа № 310/4459/14-ц
Іменем України
18 вересня 2014 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.
при секретарі - Корнієнко Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14 травня 1988 року відділом РАЦС Бердянського міськвиконкому Запорізької області. Мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи що спільне життя з відповідачем не склалось через надмірне захоплення ним гральними автоматами. Строк на примирення просить не надавати, оскільки неодноразово намагалася зберегти сім'ю, але відповідач не змінив свого ставлення до неї. Спільне господарство не ведеться, спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, не заявляє. Син є повнолітнім та проживає окремо.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про слухання справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про що в матеріалах справи містяться конверти, повернуті до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», заяв про слухання справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надав. Заперечень проти позову також не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , що беруть участь у справі.
Як встановлено судом, сторони з 14 травня 1988 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу, про народження дитини.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Суд приймає до уваги викладені позивачем обставини щодо неможливості подальшого сумісного проживання та збереження шлюбу. Заходи, вжиті судом для примирення сторін і збереження шлюбу, результату не мали.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 60 , 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 109, 110, 111, 141 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 14 травня 1988 року відділом РАЦС Бердянського міськвиконкому Запорізької області, актовий запис № 436.
Позивачу залишити дівоче прізвище «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. І. Крамаренко