Справа: № 825/1925/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
18 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНТАЙЕР-Україна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001462200 (Форма «В2») від 30 травня 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом відповідно до п. п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі наказу ДПІ у м. Чернігові № 1328 від 29 квітня 2014 року та направлення № 323 від 29 квітня 2014 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БОНТАЙЕР-Україна» з питань правомірності декларування від'ємного значення ПДВ більше 100 тис. грн. за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої складено акт № 1160/22/38341101 від 15 травня 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 475 058, 00 грн., в тому числі по декларації; за січень 2014 року - 78 423, 00 грн., за лютий 2014 року - 92 797, 00 грн., за березень 2014 року - 203 838, 00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001462200 від 30 травня 2014 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 475 058, 00 грн..
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем складено і подано до ДПІ у м. Чернігові декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, за лютий 2014 року, за березень 2014 року з відповідними додатками. При цьому від'ємне значення задекларовано у даних деклараціях у сумі 78 423, 00 грн., у сумі 92 797, 00 грн., у сумі 203 838, 00 грн. відповідно.
Позивачем у рядках 24 податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 року, за лютий 2014 року, за березень 2014 року задекларовано розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 475 058, 00 грн, при цьому рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування задекларованої у відповідних деклараціях з податку на додану вартість позивач до ДПІ у м. Чернігові не подавав, що не заперечується сторонами.
Між тим, у висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, податковий орган посилається на те, що за період з 01 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року позивач не декларував до сплати податок на додану вартість. За рахунок ПДВ, сплаченого митним органам при імпорті товару, залишок від'ємного значення по ряд. 24 декларації за березень 2014 року складає 475 058, 00 грн., в тому числі за: грудень 2013 року - 78 423, 00 грн., січень 2014 року - 192 797, 00 грн., лютий 2014 року - 203 838, 00 грн.
На думку податкового органу позивач по декларації за березень 2014 року має сплачене від'ємне значення ПДВ, яке не заявлене до відшкодування, в тому числі по деклараціях за січень 2014 - 78 423, 00 грн., за лютий 2014 року - 192 797, 00 грн., за березень 2014 року - 203 838, 00 грн., що порушує п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України
Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно до п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких порушень з приводу неправомірного формування товариством податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість відповідачем не встановлено, що підтверджується первинними документами та відповідачем під сумнів не ставилось.
Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). Платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).
Отже, платником податків може використати від'ємне значення податку на додану вартість у разі відсутності податкового боргу шляхом бюджетного відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав) або включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Крім того, платник податку на власний розсуд приймає рішення про використання чи не використання у межах 1095-денного строку права на бюджетне відшкодування у разі наявності передбачених Податковим кодексом України підстав, а невикористання права на бюджетне відшкодування з тих або інших причин не тягне за собою позбавлення платника на віднесення і використання у розрахунку власних податкових зобов'язань сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.
Колегія суддів також звертає увагу податкового органу на те, що п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми податку на додану вартість не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 23 вересня 2014 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.