09 вересня 2014 року Справа № 1032/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участі секретаря - Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
06.06.2011 ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (далі - УПФ) про зобов'язання провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідачем протиправно проведено йому у 2011 році перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік в розмірі 1197,91грн, а не за 2010 рік, що не відповідає чинному законодавству.
Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 лютого 2012 року в справі №2а-329/11 заявлений позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило УПФ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апелянт вказує на те, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2011 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) за 2007 рік - 1197,91 грн., чого не врахував суд першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Безспірно встановлено, що позивач будучи пенсіонером, продовжував працювати та 15.03.2011 звернувся до УПФ із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за віком.
Відповідачем такий перерахунок пенсії позивачу був проведений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік в розмірі 1197,91грн, чим фактично відмовив у перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати, за календарний рік, що передує року звернення, тобто за 2010 рік.
Не погодившись із такими діями УПФ, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (далі - Закон №1058-IV), в редакції до прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст.42 Закону №1058-IV чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI.
Відповідно до ч.1 ст.40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч.4 ст.42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила ч.1 ст.40 Закону №1058-IV при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-IV.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 26 червня 2012 року в справі №21-76а12.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Більше того, в силу п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон №1058-IV. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в ст.9 КАС України приписи постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Підсумовуючи, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області задовольнити.
Постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 лютого 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін
Повний текст виготовлений 12 вересня 2014 року.