Дата документу 22.09.2014 Справа № 334/3918/14-к
Провадження № 1-кп/334/325/14
22 вересня 2014 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уроджен.с. ТрудолюбівкаВільнянського району Запорізької області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, маючого середню освіту, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.286 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014080010000046 від 06.02.2014 року,-
06.02.2014 року приблизно о 09-20 год., водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем «ДЕУЛанос» р.н. НОМЕР_1 ,здійснював рух по проїзній частині вл.Щасливій, рухаючись з боку вул..Рельефній в напрямку вул..Дніпропетровське шосе в м.Запоріжжя. У попутному із водієм ОСОБА_5 напрямку , попереду нього, рухався невстановлений мікроавтобус, під керуванням невстановленого водія.
В цей же час, у зустрічному для водія ОСОБА_5 напрямку, здійснював рух маршрутний мікроавтобус «Мерседес Спринтер», р.н. НОМЕР_2 ,під керуванням водія ОСОБА_6 . В салоні маршрутного мікроавтобуса під керуванням водія ОСОБА_6 перебували пасажири ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Під час руху, в районі будинку №32А,водій невстановленого мікроавтобуса став зменшувати швидкість свого руху. Водій ОСОБА_5 , який здійснював рух позаду невстановленого мікроавтобуса, діючи в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано « перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» не переконався в безпеці своїх дій, змінив напрямок свого руху ліворуч, скоївши виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення передньої лівої частини керованого ним автомобілю із передньою лівою частиною кузова мікроавтобуса «Мерседес Спринтер», р.н. НОМЕР_2 ,під керуванням водія ОСОБА_6 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири мікроавтобуса отримали наступні тілесні ушкодження:
ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1417 від 15.04.2014 року отримала тілесні ушкодження у вигляді :закритого перелому нижньої третини діафіза лівої ліктьової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, які кваліфікуються як пошкодження середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними для життя, але які спричинили тривалий розлад здоров'я більше 21 дня, а також синець в області лівого стегна, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи №1910 від 28.04.2014 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: травматичного видалення перших зубів верхньої щелепи, травматичного підвивиху других зубів верхньої щелепи , забиття м'яких тканин в області нижньої губи, які кваліфікуються як пошкодження середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними для життя, але які потягли за собою стійку втрату працездатності більше 10 %.
Пасажири ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , отримали легкі тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_5 , згідно висновку технічної експертизи №142/14 від 13.03.2014 року , вимог п.10.1 ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину у вчиненнізлочину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно під час керування автомобілем «ДЕУЛанос» р.н. НОМЕР_1 06 лютого 2014 року допустив виїзд на зустрічну смугу та зіткнувся із мікроавтобусом. Сталося це через те, що не врахував дорожні умови, бо на дорозі була ожеледиця, колія була накатана і по бокам дороги було багато снігу. У вчиненому кається, пояснив, що бажання сісти за кермо автомобіля більше не має. На теперішній час відшкодував матеріальну шкоду потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за пред'явленими ними цивільними позовами в розмірі 500 грн. кожній. Цивільний позов визнав частково, бо вважає сум моральної шкоди завищеною.
Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , пояснили, що в той ранок кожна з них їхала на роботу. Водій мікроавтобуса правила дорожнього руху не порушував, їхав повільно через слизьку дорогу. Потім сталося зіткнення із легковим автомобілем, внаслідок чого кожна з них отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, лікування яких потребувало тривалого часу. Жодної допомоги з боку підозрюваного ОСОБА_5 під час лікування не надавалось.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала заявлений цивільний позов до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 4837,46 грн. та 6000 грн.відповідно.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала заявлений цивільний позов до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 5995,47 грн. та 6500 грн. відповідно.
Представник цивільного відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» позови визнала частково, надавши письмові заперечення.
Отримавши показання обвинуваченого та потерпілих , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які визнаються усіма учасниками судового провадження.
Умисні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження.
При вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд приходить до наступних висновків. Під час судового слідства обвинуваченим ОСОБА_5 матеріальна шкода в розмірі 500 грн. відшкодована обом потерпілим. Крім того, вимоги про стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_14 та ОСОБА_8 моральної шкоди є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі по 5000 грн. на користь кожної , що на думку суду буде відповідати розміру заподіяній шкоди здоров'ю внаслідок ДТП та засадам розумності та справедливості.
Що стосується вимог до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що цивільні позови потерпілих необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 128 КІІК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до щ підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному, провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
У відповідності до вимог ст. ст. 127, 128, 129 КПК України обов'язок щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди вироком покладається на підозрювану обвинуваченого або на фізичну чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи , яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У відповідності до роз'яснень в п. 5 Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.89р. »Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальні шкоди, заподіяної злочином і відшкодування безпідставно нажитого майна», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які не випливають із пред'явленого обвинувачення.
Згідно обвинувальному акту, ОСОБА_5 був звинувачений в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілими були пред'явлені цивільні позови до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант», відповідно до укладеного договору страхування. Обов'язки про відшкодування завданої шкоди страховиком випливають не з пред'явлені обвинувачення, а з договірних обов'язків про відшкодування шкоди. Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умов такого відшкодування. Зокрема, одною з умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілим обвинувального вироку суду, що набрав законної сили щодо особи, цивільна відповідальність якого застрахована за договором страхування.
За таких обставин, суд вважає, що цивільні позови потерпілих в цій частині необхідно залишити без розгляду.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд ураховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який не є тяжким, думку потерпілих щодо покарання ОСОБА_5 , а також особу обвинуваченого, який у вчиненому кається, провину визнав у повному обсязі, частково відшкодував шкоду, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем помешкання, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортним засобом.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст..100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючисьст.286 ч.1 КК України, ст. ст. 368-370,373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну чинність ОСОБА_5 залишити особисте зобов'язання.
Речові докази: автомобіль «ДЕУЛанос» р.н. НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_5 вважати йому поверненим.
Автомобіль «Мерседес Спринтер», р.н. НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_6 вважати йому поверненим.
На вирок може бути подана апеляція в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1