Справа: № 2518/2-а-11427/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії, -
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу додаткову пенсію.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
У відповідності до ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання: яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, колегія суддів враховує ту норму, яка прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Враховуючи вищевикладене, постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області в частині задоволення позовних вимог за період з 23 липня 2011 року по 04 листопада 2011 року підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року в частині задоволення позову за період з 23 липня 2011 року по 04 листопада 2011 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову у вказаній частині відмовити.
В частині задоволення позовних вимог за період з 01 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.