Справа: № 2604/395/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Галаган В.І.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О.,
Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (1), управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва (2), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (3) про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , -
3 січня 2012 року позивач звернувся в Дніпровський районний суд м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (1), управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва (2), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (3), в якому просив:
- визнати незаконними дії Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та нарахуванні й виплаті в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати Відповідача 1 провести перерахунок та виплату мені, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з моменту, коли я пішов на пенсію, а саме з 05.05.2004 року по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Відповідача 1 усунути порушення, а саме призначити довічно мені, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ і виплачувати щомісячно в подальшому згідно ч. 1 ст. 28 та ст. 45 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доти, доки дана норма є чинною;
- зобов'язати Відповідача 2 усунути порушення і провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у мене права на щорічну допомогу на оздоровлення, а саме з 20.04.2004 року;
- зобов'язати Відповідача 3 виплатити згідно ст. 48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 р. щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у мене права на щорічну допомогу на оздоровлення, а саме з 20.04.2004 року.
- зобов'язати Відповідача 2 та Відповідача 3 призначити довічно мені, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ і виплачувати її в подальшому;
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано відповідача (1) здійснити перерахунок та виплатити позивачу державну пенсію в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 03.07.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
На вказану постанову позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її змінити і задовольнити позов в повному обсязі.
Також, відповідачем подано апеляційну скаргу, в він якій просить скасувати оскаржувану постанову і винести нову про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до
категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІІ групи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
Крім того, відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача 2 усунути порушення і провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік та зобов'язання Відповідача 3 виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, з 01.06.2004 - 1 категорії, інвалідом 3 групи.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи, передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 2 грудня 2011 року № 04/2303-06, щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік позивачу не виплачувалась (а.с. 22).
Крім того, судом першої інстанції не наведено підстав відмови в задоволенні позову в цій частині.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача 2 усунути порушення і провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних за 2011 рік та зобов'язання Відповідача 3 виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік з ухваленням нової, про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційу скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог:
- щодо зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва усунути порушення і провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік;
- щодо зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
Ухвалити нову постанову, якою позов в цій частині задовольнити:
- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва усунути порушення і провести перерахунок ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
В іншій частині постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Суддя: А.Ю. Кучма
Суддя: В.О. Аліменко
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.