Справа: № 697/3237/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубенець М І Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О.,
Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії, -
У грудні 2013 року позивач звернулася в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача з приводу відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності зі ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача, на підставі довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, провести станом на день первинного звернення, а саме 04.01.2011 року перерахунок та виплату призначеної мені пенсії відповідності до ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» та врахувати при проведенні такого перерахунку 5 586 грн. 56 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення, отриманих мною за місцем роботи за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що чинне законодавство відносить до складу заробітної плати також інші виплати.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанови прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в січні 2011 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі.
Для призначення пенсії позивач надала довідки № 15/05-053 та № 14/05-053 від 4 січня 2011 року про заробітну плату, що надається для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу».
В грудні 2013 року, при ознайомленні зі своєю пенсійною справою позивачу стало відомо, що при перерахунку пенсії не було враховано отриману за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 5586,56 грн., з якої відповідно до чинного законодавства проведені відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 7).
Позивач звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії (а.с. 8), однак відповідачем було відмовлено у включенні до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки такі виплати не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям, оскільки є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону (а.с. 9).
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився із зазначеною відмовою відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 37 цього Закону пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року визначено, що неврахування складових заробітної плати, на підставі якої встановлюється пенсія, здійснюється перерахунок пенсії, запроваджених нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались державним службовцям під час проходження ними державної служби, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили Закону України «Про державну службу», Постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865.
Вказаною постановою суду постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством та зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року залишена без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно відмовлено в проведенні перерахунку та виплат пенсії за період з 4 січня 2011 року у відповідності із ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.