Справа: № 2а-5253/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Корнієнко С.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2011 року позов задоволено. Суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його провести перерахунок і виплату позивачу недоплачену пенсію та додаткову пенсію.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалідом 2 групи.
Згідно ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в даній частині.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо періоду стягнення таких виплат, а саме, на думку колегії суддів, Васильківський міськрайонний суд Київської області дійшов помилкового висновку про задоволення позову за період з 22 жовтня 2008 року по 11 листопада 2010 року, так як позивачем в цій частині пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання вказаних виплат, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 12 травня 2011 року, позовні вимоги за період з 22 жовтня 2008 року по 11 листопада 2010 року слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, а позовні вимоги за період з 22 жовтня 2008 року по 11 листопада 2010 року залишенню без розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 198. 202. 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2011 року в частині задоволення позову за період з 22 жовтня 2008 року по 11 листопада 2010 року - скасувати, позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2011 року в частині задоволення позову за період з 12 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.