Справа: № 2518/2-а-12746/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його провести перерахунок і виплатити позивачу недоплачену додаткову пенсію та надбавку до пенсії з 12 жовтня 2010 року по 05 грудня 2011 року.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 4 категорії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо періоду стягнення таких виплат, а саме, на думку колегії суддів, Ріпкинський районний суд Чернігівської області дійшов помилкового висновку про задоволення позову за період з 12 жовтня 2010 року по 06 січня 2011 року, так як позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання вказаної основної та додаткової пенсії, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 07 липня 2011 року, позовні вимоги за період з 12 жовтня 2010 року по 06 січня 2011 року слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.
Також, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання: яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, колегія суддів враховує ту норму, яка прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, положення ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову за період з 12 жовтня 2010 року по 06 січня 2011 року, а позовні вимоги в цій частині залишенню без розгляду. В частині задоволення позову за період з 23 липня 2011 року по 05 грудня 2011 року підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205 та 207 КАС України,суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 12 жовтня 2010 року по 06 січня 2011 року - скасувати, позовні вимоги за вказаний період залишити без розгляду.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2011 року в частині задоволення позову за період з 23 липня 2011 року по 05 грудня 2011 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову у вказаній частині відмовити.
В частині задоволення позовних вимог з 07 січня 2011 року по 22 липня 2011 року постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2011 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.