Справа № 751/2782/13-ц Провадження № 22-ц/795/1869/2014 Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Мамонова О. Є.
Категорія - цивільна
16 вересня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.
суддів: Губар В.С., Харечко Л.К.
при секретарі: Мартиновій А.В.
з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів,
В апеляційній скарзі ПАТ „Банк „Таврика" просить скасувати заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Оскаржуваним рішенням суду розірвано Договір банківського вкладу „Дохідний рік" з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника з щомісячною виплатою процентів № В N003176 від 07 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ „Банк „Таврика"; стягнуто з відповідача на користь позивача суму вкладу за договором банківського вкладу в розмірі 53 000 грн. та 18 грн. 88 коп. нарахованих процентів; вирішено питання про судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що 20 березня 2013 року на підставі постанови Правління НБУ №97 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії в ПАТ „Банк „Таврика" та ліквідацію останнього. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 березня 2013 року прийнято рішення №17 про початок здійснення процедури ліквідації АТ „Банк „Таврика". Позивач не зверталась до відповідача у порядку, передбаченому ч.5 ст.45 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із відповідними вимогами, а відтак, за доводами апелянта, її вимоги вважаються погашеними.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи із наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано зобов'язання за договором банківського вкладу „Дохідний рік" з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника з щомісячною виплатою процентів, в зв'язку з чим договір підлягає розірванню зі стягненням суми внесених коштів.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
По справі встановлено, що 07 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ „Банк „Таврика" було укладено договір банківського вкладу „Дохідний рік" з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника з щомісячною виплатою процентів № В N003176, за умовами якого ОСОБА_1 вносить (переказує) грошові кошти у готівковій або безготівковій формі відповідно до чинного законодавства України, а банк залучає на відкритий вкладнику рахунок для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів суму вкладу у розмірі 53 000 грн.; банк на суму внесених (переказаних) в готівковій або безготівковій формі грошових коштів видає відповідно до акту прийому-передачі вкладнику купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника з реквізитами: серія, № сертифіката - В N003176, дата випуску - 07.11.2012, дата погашення (дата вимоги вкладником суми внесених (переказаних) коштів) - 11.11.2013, номінал сертифіката 53 000 грн., процентна ставка, річних - 27, вид сертифіката - на пред'явника.
Згідно квитанції № CASH_2796 від 07 листопада 2012 року ОСОБА_1 внесла грошові кошти в сумі 53 000 грн. на рахунок АТ „Банк „Таврика" (а.с.8).
В той же день вкладнику видано ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.9).
15 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ „Банк „Таврика" з заявою про дострокове розірвання Договору банківського вкладу та повернення вкладу і нарахованих відсотків.
У відповіді на вказану заяву від 18 березня 2013 року відповідач зазначив, що ПАТ „Банк „Таврика" віднесено до категорії неплатоспроможних та прийнято рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 21.12.2012 по 20.03.2012 року, в зв'язку з чим банк не відшкодовує кошти за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно ч. 1 ст. 1058, ч.1 ст. 1061 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами договору банківського вкладу „Дохідний рік" з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника з щомісячною виплатою процентів № В N003176 від 07 листопада 2012 року встановлено, що банк здійснює розміщення сертифікату строком зберігання до 11.11.2013 року. Сертифікатом визначається ощадний (депозитний) сертифікат, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і право вкладника на одержання по закінченню встановленого строку зберігання вкладу та процентів з щомісячною виплатою. Банк зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу пред'явника сертифіката відповідно до умов п.3.3.4 та з урахуванням п.2.9 цього договору.
Враховуючи, що ПАТ „Банк „Таврика" в порушення умов договору не повернув вкладнику ОСОБА_1 внесені нею в банк кошти, суд першої інстанції дійшов ґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору та стягнення з відповідача суми вкладу та нарахованих процентів.
При цьому посилання апелянта на положення Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки законом не заборонено вкладнику під час дії тимчасової адміністрації звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а запровадження тимчасової адміністрації не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які правомірно заявлені у зв'язку з порушенням банком зобов'язань.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" відхилити.
Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: