Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/1303/14-ц
Провадження № 2/321/443/2014
27 серпня 2014 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Олійника М.Ю.
при секретарі Засько О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Країна» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,
Позивач ПАТ «СК «Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним, мотивуючи позов тим, що 23 травня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9312893. Відповідно до умов договору ПАТ «СК «Україна» застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю наземного транспортного засобу марки ВАЗ2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 28 травня 2014 року до позивача звернувся водій ОСОБА_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. При отриманні та аналізі документів було з'ясовано, що підписи в договорі страхування та в повідомленні про ДТП є ідентичними. Враховуючи викладене, позивач просить визнати договір страхування недійсним, оскільки він не був підписаний ОСОБА_1, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача УсенкоА.М. в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позову, а також зазначає, що договір страхування № АС/9312893 від 23 травня 2014 року дійсно він не підписував.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, враховуючи наступне:
Так, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_4, транспортний засіб ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_1 (а.с. 5).
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/9312893 від 23 травня 2014 року (а.с. 4), у ПАТ «СК «Україна» було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю наземного транспортного засобу марки ВАЗ2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 Строк дії полісу складає з 23 травня 2014 року по 22 травня 2015 року.
28 травня 2014 року до позивача звернувся ОСОБА_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля ВАЗ2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що сталася 26 травня 2014 року під час керування ним вказаним автомобілем.
При отриманні та аналізі документів, працівниками ПАТ «СК «Україна» було встановлено факт ідентичності підпису в п. 13 полісу № АС/9312893 в графі - страхувальник та підпису в повідомленні про ДТП, підписаному ОСОБА_2 Таким чином було встановлено, що ОСОБА_1 не підписував поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/9312893 від 23 травня 2014 року.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 також визнав, що він не підписував поліс № СА/9312893.
Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у спорі, не підлягає доказуванню.
За таких обставин судом визнається встановленим факт не підписання ОСОБА_1 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/9312893 від 23 травня 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ч.3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно до ст. 203 ЦК України визначається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1, 3, 4, ст. 203 ЦК України. Пунктом 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч.4 ст.203 ЦК України, правочин повинен здійснюватися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.
Згідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 в правовідносинах з позивачем не перебував та договору поруки не укладав, зобов'язань ніяких на себе не брав.
Крім того, відповідно до ст.ст. 12, 13, 244 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданій їй договором або законом, як сама особисто, так і через свого представника.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, здійснюється за довіреністю, форма якої повинна відповідати формі, з якій згідно із законом повинен вчинятися правочин (ч.1 Ст.244, ч.1 ст.245 ЦК України).
Враховуючи, що відповідач в судовому засіданні визнав обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а саме: не заперечує, що договір страхування він не підписував, суд приходить до висновку про необхідність визнати недійсним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9312893 від 23 травня 2014 року.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Країна» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9312893 від 23 травня 2014 року укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Країна» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Країна» витрати на сплату судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області М.Ю.Олійник