465/12009/13-ц
2/465/1256/14
Іменем України
12.08.2014 Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Радченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
ТзОВ «Кредитні ініціативи» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість в сумі 160 807, 73 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012р, укладеного з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» він одержав право грошової вимоги до боржника (відповідача), який, в свою чергу, на підставі кредитного договору від 04.04.2007р., укладеного з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» одержав від останнього кредит в сумі 14 594 дол. США, який до часу звернення з позовом до суду не погашений, строкові платежі за цим кредитом також не сплачуються.
На адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та представника відповідача. В задоволенні позовних вимог просить відмовити з мотивів, наведених у запереченні, вказує на те, що предмет застави є в наявності та на нього може бути звернуто стягнення. До заяви долучено заперечення проти позову, в яких відповідач та його представник заперечують проти задоволення позову та просять у його задоволенні відмовити, покликаючись на те, що позивач повинен дотриматись процедури звернення стягнення на предмет застави у зобов'язанні.
З матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін, сторони в попередніх судових засіданнях давали пояснення по справі, тому суд вважає за можливе справу слухати за відсутності сторін на підставі ст.169 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити з наступних підстав.
04.04.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», було укладено кредитний договір № 390 про надання кредиту в сумі 14 594 дол. США на придбання мотоцикла ( п. 1.2. Договору) при умові сплати 10 % річних за користування кредитними коштами (п. 2.2. Договору) із кінцевим терміном повернення - 04.04.2014 (п. 2.3. Договору). Відповідно до договору про внесення змін № 160/05-2 від 01.06.2008 відсоткова ставка за вказаним кредитним договором була збільшена до 13 % річних, всі інші умови договору були залишені незмінними.
05.04.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 для забезпечення вимог ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», які випливають з кредитного договору № 390 від 04.04.2007, а також всіх додаткових договорів, що можуть бути укладені до основного договору, передав в заставу банку мотоцикл «Suzuki DL-1000» р.н. НОМЕР_1, що належав йому на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Л/о 03.04.2007. Вартість предмету застави сторони визначили в сумі - 73 700 грн.
17.12.2012 між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого останній передав позивачу «Кредитний Портфель» (п. 2.1. Договору), внаслідок чого до позивача перейшли усі «Права Вимоги Первісного Кредитора за Кредитними договорами та Договорами Забезпечення, включно із правом звернення стягнення на заставне майно, іншими Правами Вимоги за Кредитними договорами та Договорами Забезпечення» (п. 2.2. Договору).
На виконання умова договору про відступлення права вимоги позивач скерував на адресу відповідача письмову вимогу від 15.11.2013 про сплату заборгованості в сумі 160 807, 73 грн. із одночасним повідомленням про заміну кредитора у даному зобов'язанні.
Проте позивачем не представлено належних доказів щодо одержання на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012, укладеного з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» права вимоги за кредитним договором № 390 від 04.04.2007 та обґрунтування суми цієї вимоги, оскільки відповідно до п. 4.1. договору від 17.12.2012 набуття новим кредитором права вимоги набирає чинності у день укладення договору за умови належного оформлення (підписання та скріплення відбитками печаток Сторін) реєстру позичальників. Розділом 1 договору від 17.12.2012 передбачено, що розмір основного зобов'язання за кредитним договором також зазначається в реєстрі позичальників. На підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано лише витяг з Додатку № 1 до договору від 17.12.2012, який не містить визначення суми основного зобов'язання за кредитним договором, також на ньому відсутній підпис вповноваженої особи ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та відбиток печатки цієї установи, отже належних доказів набуття позивачем права вимоги за кредитним договором № 390 від 04.04.2007 суду не представлено.
Також суд вважає, що позивачем помилково обрано спосіб захисту порушеного права з погашення заборгованості шляхом стягнення з боржника грошових коштів, оскільки нормами ЦК України та Закону України «Про заставу» безпосередньо визначено спосіб та механізм погашення заборгованості, повернення якої було забезпечено заставою, зокрема ст.ст. 572, 589, 590 ЦК України передбачають, що кредитор (заставодержатель), у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання забезпеченого заставою, має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до Розділу 5 договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012, первісний кредитор - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» зобов'язаний в строк до 02.01.2013р. здійснити перереєстрацію записів про заставу та обтяження заставного майна з метою реєстрації нового кредитора - ТзОВ «Кредитні ініціативи», як заставодержателя за договорами забезпечення, відповідно таким чином до позивача перейшло право звернення стягнення на предмет застави у зобов'язанні, а отже і обов'язок дотримуватися вищевказаної процедури з метою задоволення своїх вимог.
За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст..ст. 11, 60, 209, 212 - 215, 218, суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ванівський Юрій Михайлович