Справа № 404/5541/14-к
Номер провадження 1-кп/404/409/14
18 вересня 2014 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду у судовому засіданні в місті Кіровограді матеріали кримінального провадження №12014120020001658 від 21.03.2014 року відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Кіровограді, громадянина України, українця, не одруженого, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, маючого базову середню освіту, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , згідно положень ст. 89 КК України, вважається таким, що судимостей, не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.186, ч. 2 ст. 185 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він у період з 21.03.2014 року по 21.04.2014 року викрав чуже майно трьох потерпілих по справі.
18.09.2014 року у судовому засіданні долучена і угода про примирення від 14.08.2014 року укладена між обвинуваченим і всіма потерпілими, за умовами якої вони добровільно досягли таких домовленостей: ОСОБА_6 беззастережно визнає вину по пред'явленому обвинуваченню, відшкодовує потерпілим завдану їм майнову шкоду. Сторони угоди погодилися із призначенням обвинуваченому «умовного терміну покарання» за вчинення ним кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні сторона захисту клопоче затвердити угоду про примирення . Прокурор заперечив через необґрунтовану мякість погодженого виду покарання.
Угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим, яка датована 14.08.2014 роком, затвердженню не підлягає по наступним підставам:
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд відмовляє у затвердженні угоди, у тому числі і якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства (ч.7 ст.474 КПК України).
Згідно ст. 472 КПК України в угоді про примирення, зокрема, зазначаються узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Виходячи з наведених процесуальних вимог, меж та наслідків укладення, затвердження, угоди вона повинна містити конкретну міру покарання конкретного виду покарання. За правилами ст.471 КПК України, в угоді про примирення, зокрема, зазначаються формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього кодексу, наслідки невиконання угоди.
У змісті угоди при примирення між потерпілими і обвинуваченим наявне таке словосполучення як «умовний термін покарання». Положення статті 75 КК України, не містять такого формулювання, що виключає можливість затвердження обумовлених домовленостей учасників судового розгляду.
У свою чергу потерпілі: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були присутні у судовому засіданні при вирішенні питання про затвердження угоди про примирення. Такий істотний недолік порушує основну засаду кримінального провадження, як безпосередність судового розгляду, відтак унеможливлює затвердження угоди.
Крім того, на думку прокурора, вид і міра покарання, які визначені в угоді суперечать інтересам суспільства, та не враховує ймовірні обтяжуючі обставини, тобто потребує більш ретельного дослідження у судовому засіданні.
В угоді залишено поза увагою і належного врегулювання, право цивільного позивача на відшкодування завданої злочином немайнової шкоди (ст.1167 ЦК України), що свідчить про недодержання правил ст. 471 КПК України, а відтак обмежує потерпілого на справедливу і своєчасну сатисфакцію від вчиненого відносно нього кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів.
Наявність хоча б одного з перелічених недоліків є передумовою відмови у затверджені угоди між потерпілими та обвинуваченим про примирення від 14.08.2014 року.
З огляду на перераховані обставини, керуючись ст.ст.12, 314-316, 369-474 КПК України,
У затвердженні угоди про примирення від 14.08.2014 року укладеної між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілими по кримінальному провадженню №12014120020001658 від 21.03.2014 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1