Справа № 450/4165/13-ц Провадження № 2/450/382/14
"21" серпня 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Гук О.П.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_4, Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частку будинку за адресою АДРЕСА_1, 1/2 частку земельних ділянок, що належать її чоловікові, відповідачу у цій справі ОСОБА_4 А також просить зобов'язати виконавчий комітет Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області внести зміни в документи на право власності, оформлені на її чоловіка, зазначивши її співвласником 1/2 частини вказаного майна.
Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_4 11.07.1966 року було укладено шлюб. Після укладення шлюбу відповідач оформив на себе право власності на житловий будинок, який вони будували за власний кошт під час перебування у шлюбі. На підставі рішення виконавчого комітету Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 14.10.1993 року, ОСОБА_4 оформив на себе право власності на дві земельні ділянки, якими вони спільно користувалися. Вказує, що про оформлення на ім'я її чоловіка ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на нерухоме майно, їй стало відомо лише у 2013 році, через що вона змушена звертатися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеному, просив позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що вважає вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, однак щодо задоволення позовних вимог чіткої думки не висловив.
Представник відповідача Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак подав заяву у якій просить проводити судовий розгляд у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у цій справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.07.1966 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1, виданим Старосільською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, 11.07.1966 року.
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20.08.1989 року, ОСОБА_4 належить будинковолодіння АДРЕСА_1. Факт зміни адреси будинковолодіння підтверджено відповідним листом Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №156/02-17 від 20.08.2014 року.
На підставі державного акту на право власності на землю серія ЛВ №15002 від 16.11.1998 року, ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,1456 га, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, та земельну ділянку площею 0,3112 га, призначену для ведення підсобного (особистого селянського господарства), розташовані на території с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області. Вказані земельні ділянки були набуті ОСОБА_4 на підставі рішення №36 від 14.10.1993 року, прийнятого виконавчим комітетом Старосільської сільської Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області.
Таким чином описане вище нерухоме майно було набуте ОСОБА_4 за час його перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_2 Відповідно до положень ст. 60 ч. 1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Положеннями ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Нормами ст. 70 СК України, встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
В силу ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
У відповідності із положеннями ст. 22 КпШС України, котрий був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, майно нажите подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, за вийнятком випадків, встановлених законом.
Отже, з наведеного випливає висновок про те, що будинковолодіння АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Окрім того, встановлено, що спірні земельні ділянки були набуті відповідачем у порядку декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року.
На підставі аналізу положень ст.ст. 22, 24 КпШС України, ст. 57 СК України та ст.ст. 81, 116 ЗК України земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність, у тому числі виділена в натурі земельна частка (пай), є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду.
Відповідно до ст. 30 ч.1 ЗК України (в редакції 1990 року), котрий діяв в момент набуття подружжям права власності на новостворене майно, будинковолодіння АДРЕСА_1, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Так, з повного та всебічного аналізу ст. 377 ч.1 ЦК України в сукупності з ст. 30 ч. 1 ЗК України (в редакції 1990 року), випливає висновок про те, що при виникненні в іншої, крім власника земельної ділянки, особи права власності на житловий будинок чи його частину право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без «оформлення» припинення права будь-якими актами та документами. Тобто в усіх випадках переходу права власності на житловий будинок чи його частину, право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти у відповідності до його частки у зведеному будинку.
Зважаючи на те, що будинковолодіння АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,1456 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка знаходиться на території с.Старе Село Пустомитівського району Львівської області, така теж є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Разом з тим, безпідставними та необгрунтованими є позовні вимоги про зобов'язання виконавчого комітету Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області внести зміни в документи на право власності, оформлені на її чоловіка, зазначивши її співвласником 1/2 частини вказаного майна, оскільки такі повноваження не віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 215, 225, 463 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65 СК України, ст. 30 ЗК України (в редакції 1990 року), ст. ст. 22, 24 КпШС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частину будинковолодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частину земельної ділянки площею 0,1456 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка знаходиться на території с.Старе Село Пустомитівського району Львівської області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.
СуддяВ. Є. Мусієвський