Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3414/13-к
Провадження № 1 кп/299/123/14
19.09.2014 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070080000560 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, вдівця, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за ст.185 ч.3 КК України,
ОСОБА_4 , 29 квітня 2013 року, близько 21 години 00 хвилин, за попередньою змовою разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, через фіртку біля корпусу поліклініки проник на охоронювану територію Виноградівської районної лікарні, що розташована по вул. Лікарняній, 13 в м.Виноградів, підійшов до парковки для велосипедів, що розташована біля реанімаційного відділення лікарні та в той час, коли особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, залишився спостерігати за наближенням сторонніх осіб, він кусачками перекусив тросик кріплення велосипеда марки «Салют», який належить ОСОБА_6 , мешканці АДРЕСА_2 , вартість якого згідно довідки становить 350 гривень 00 копійок, після чого вони таємно викрали даний велосипед, чим самим завдали власниці матеріальної шкоди на зазначену суму.
Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше сховище, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Він же, 05 травня 2013 року, близько 21 години 00 хвилин, за попередньою змовою разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою викрадення чужого
майна, через фіртку біля корпусу поліклініки, проник на охоронювану територію Виноградівської РЛ, підійшов до огородження для велосипедів, що розташоване біля контрольно-пропускного пункту лікарні та в той час, коли особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, залишився спостерігати за наближенням сторонніх осіб, він, через незачинену фіртку, проник до огородження та вивіз велосипед жіночого типу, який належить ОСОБА_7 , мешканці АДРЕСА_3 , вартість якого згідно довідки становить 200 гривень 00 копійок, після чого вони повторно таємно викрали даний велосипед, чим самим завдали власниці матеріальної шкоди на зазначену суму.
Він же, 18 травня 2013 року, близько 22 години 00 хвилин, за попередньою змовою разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, через хвіртку біля корпусу поліклініки проник на охоронювану територію Виноградівської РЛ, підійшов до парковки для велосипедів, що розташована біля хірургічного корпусу лікарні та в той час, коли особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, залишився спостерігати за наближенням сторонніх осіб, він кусачками перекусив тросик кріплення велосипедів, після чого вони повторно таємно викрали два велосипеди типу «Салют»: синього кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 29.08.2013 становить 640 гривень 00 копійок, та червоного кольору, вартість якого згідно довідки становить 350 гривень 00 копійок, які належать ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_4 , чим самим завдали власнику матеріальної шкоди на загальну суму 990 гривень 00 копійок.
Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини пред'явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та пояснив, що разом з ОСОБА_9 викрадали велосипеди. Він проникав на територію лікарні, перекусував замки на велосипедах, викрадав велосипеди і передавав їх ОСОБА_10 , який ці велосипеди продавав. Виручені таким чином кошти ділили порівну.
Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, запевняє, що більше такого не повториться, просив не позбавляти волі.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація його дій, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення - правильною.
Обираючи міру покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільного небезпечності скоєного, дані особистості: у лікарів нарколога та психфатра на “Д” обліку не перебуває (а.с. 117 т.2), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.115 т.2), раніше не судимий (а.с.118 т.2).
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 суд визнає щире каяття .
Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_4 - судом не встановлено.
За таких обставин, беручи до уваги характеристику обвинуваченого та інші обставини справи, щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, що суттєво знижує
суспільну небезпеку вчиненого, дані обставини дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі, із наданням на підставі ст.75 КК України іспитового строку і покладенням на нього обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 350 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст.1166 1167, 1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Факт спричинення майнової шкоди підтверджується матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 викрадений велосипед не повернув, вартості його не відшкодував, вимога позову про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню.
За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Всі вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з'ясуванні питання про обґрунтованість заявленого позивачем розміру моральної шкоди. Тому на підставі всього вищенаведеного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем в сумі 1000 гривень розмір моральної шкоди, завданої злочином, заслуговує на увагу частково. Вимоги цивільного позову в цій частині підлягають до часткового задоволення у розмірі 500 грн.
Питання про речові докази вирішити в порядку, встановленому ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 , суд, -
ОСОБА_4 визнати винним вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить новий злочин.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задоволити частково. Стягнути з обвинувачено ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 350 гривень матеріальної шкоди та 500 гривень моральної шкоди. У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Речові докази (а.п. 75 Т.2) - велосипед синього кольору типу "Салют", переданий на зберігання ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8 , як законному власнику.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.
Роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
ГоловуючийОСОБА_1