Справа № 133/1005/14-ц Провадження № 22-ц/772/2714/2014Головуючий в суді першої інстанції Проць В. А.
Категорія 54Доповідач Пащенко Л. В.
"15" вересня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Жданкіна В.В., Медяного В.М.
При секретарі: Агеєвій Г.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Козятинського міськрайонного суду від 08 серпня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
В березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
В заяві зазначала, що в 1999 році її було прийнято на роботу до державного закладу охорони здоров'я «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ» на посаду молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету на повну ставку. В 2007 році її переведено з повної ставки на 0,5 ставки молодшої медсестри фтизіатричного кабінету та запропоновано додатково посаду медичного реєстратора поліклініки на 0,5 ставки. Починаючи з 01.11.2007 року вона почала працювати у відповідача за сумісництвом на посаді медичного реєстратора поліклініки на 0,5 ставки.
Згідно з наказом головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-західної залізниці» №317 від 18.12.2013 року «Про скорочення штатних посад» було вирішено скоротити деякі посади, в тому числі і посаду молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету на 0,5 ставки, яку вона обіймала.
Наказом головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ» №327 від 30.12.2013 року «Про скорочення штатних посад» внесено зміни до штатного розпису лікарні, яким, зокрема, було скорочено і посаду (0,5 ставки) молодшої медичної сестри протитуберкульозного (фтизіатричного) кабінету.
Наказом головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ» №60 від 19.02.2014 року «Про зміни трудового договору», враховуючи її відмову від запропонованих 19.12.2013 року та 28.01.2014 року посад, керуючись п.6 ст.36 КЗпП України, її-позивача було звільнено з 19.02.2014 року з 0,5 ставки посади молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету, залишивши за нею 0,5 ставки медичного реєстратора поліклініки лікарні ст. Козятин.
Вважала своє звільнення та вищевказаний наказ відповідача незаконними та просила скасувати цей наказ, поновити її на посаді молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету у «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ» з 20.02.2014 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн., яка була завдана порушенням її трудових прав.
В ході розгляду справи позивач та її представник подали позовну заяву, в якій уточнили вимоги, зазначивши на якій саме посаді слід поновити позивача, а також збільшили до 1500 грн. суму морального відшкодування, яке слід стягнути з відповідача, внаслідок її незаконного звільнення з посади.
Рішення Козятинського міськрайонного суду від 08 серпня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 було в 1999 році прийнято на роботу до державного закладу охорони здоров'я «Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ» на посаду молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету на повну ставку. З 01.11.2007 році ОСОБА_2, за її заявою, переведено з повної ставки на 0,5 ставки молодшої медсестри фтизіатричного кабінету та 0,5 ставки посади медичного реєстратора поліклініки, що підтверджується наказом №56 від 01.11.2007 року (а.с.22,93,102,103).
Згідно наказу головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня ст. Козятин «Південно-західної залізниці» №317 від 18.12.2013 року «Про скорочення штатних посад» було скорочено деякі посади і в тому числі 0,5 ставки посади молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету, яку обіймала позивач (а.с.33).
З матеріалів справи вбачається, що вказаний наказ про скорочення штатних посад відповідачем було прийнято на підставі: наказу Міністерства охорони здоров'я України №33 від 23.02.2000 року (із змінами та доповненнями), яким введено в дію штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я; наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №97 від 28.05.2004 року; ст.3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; п.45 Постанови КМУ №228 від 28.02.2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» та на підставі техніко-економічного аналізу діючого штатного розпису щодо його відповідності вимогам наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року та фонду заробітної плати, що планувався на 2014 рік, проведеного в листопаді - грудні 2013 року адміністрацією лікарні, яким було встановлено випадки невідповідності діючого штатного розпису вимогам вищевказаного наказу.
Як видно, даним аналізом, зокрема було встановлено, що посада молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету поліклініки, яку займала позивач, встановлюється з розрахунку 1 посада на 5 посад лікарів амбулаторного прийому, а згідно діючого штатного розпису в протитуберкульозному кабінеті поліклініки лікарні працює 1 лікар на 0,75 ставки. До того ж проведеною фотографію робочого часу було встановлено, що відпрацювання робочого часу молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету складає - 3,36 год. в день, що є нижчим норми (а.с.31-32).
Отже судом встановлено, що відповідачем діючий штатний розпис було приведено у відповідність до чинних вимог, з дотриманням вимог трудового законодавства, тобто дійсно відбулося скорочення штатних посад, в тому числі і посади, яку займала позивач (а.с.30,41).
Крім того суд встановив, що на засіданнях 19 та 20.12.2013 року адміністрації за участю членів профкому лікарні та трудового колективу працівників відділів, яких стосувались зміни, було оголошено наказ №317 від 18.12.2013 року «Про скорочення штатних посад» та надано роз'яснення щодо його дії (а.с.34,35). Встановлено і те, що після цих засідань кожному працівнику посада, якого скорочувалась, пропонувались вакантні посади для подальшого працевлаштування і деякі працівники погоджувались на запропоновані посади та писали заяви про згоду переведення їх на запропоновану посаду з 01.01.2014 року. Позивачу ОСОБА_2 адміністрація 19.12.2013 року та 28.01.2014 року пропонувала на вибір чотири вакантних посади, від яких остання відмовилась, про що було складено відповідні акти (а.с.36,38).
Також судом встановлено, що, в результаті проведеної з персоналом роботи і досягнення порозуміння з працівниками по семи посадам, наказом №327 від 30.12.2013 року було внесено відповідні зміни до наказу №317 від 18.12.2013 року і, зокрема, щодо посади молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету, яку було вирішено скоротити з 19.02.2014 року, після спливу 2-х місяців з дня ознайомлення з наказом працівника (а.с.9,37).
Відповідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно ч.3 ст.32 КЗпП України зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших є зміною істотних умов праці. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Згідно п.6 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Таким чином, суд встановив, що фактично, згідно трудових відносин між лікарнею та позивачем, ОСОБА_2 виконувала трудові обов'язки одночасно (а не за сумісництвом) по двох посадах на 0,5 ставки кожна: молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету та медичний реєстратор поліклініки. Отже, в зв'язку із скороченням однієї із посад, за якою ОСОБА_2 працювала, за нею залишалась друга посада, скорочення якої не відбувалось і відмову від виконання обов'язків по якій позивач не заявляла, тому, відповідно, трудовий договір між нею та лікарнею не розривався, а продовжував діяти, але із зміною істотних умов праці.
З огляду на це і враховуючи відмову працівника від запропонованих посад, керуючись саме п.6 ст.36 КЗпП України, відповідачем 19.02.2013 року і було видано наказ №60 «Про зміни трудового договору», за яким ОСОБА_2 було звільнено з 0,5 ставки посади молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету та залишено за нею 0,5 ставки медичного реєстратора поліклініки лікарні (а.с.8,40,101).
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов правильного висновку про відмову в позові, оскільки звільнення позивача ОСОБА_2 з 0,5 ставки посади молодшої медичної сестри протитуберкульозного кабінету було проведено відповідачем з дотриманням вимог чинного трудового законодавства і тому її вимоги є безпідставними.
При цьому суд взяв до уваги і те, що під час розгляду справи в суді позивач прийняла пропозицію адміністрації закладу про отримання ще 0,5 ставки медичного реєстратора і в даний час вона працює на повній ставці (а.с.77,78,104,105).
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду від 08 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Судді:
З оригіналом вірно: /підпис/