Апеляційний суд Житомирської області
Справа №280/927/14-ц Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
15 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.,
при секретарі
судового засідання: Добровольській Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Коростишівський кар'єр», Коростишівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2014 року, -
У травні 2014 року позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому з посиланням на ч. 3 ст. 1272 ЦПК України, просила встановити додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини майна після смерті її брата - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 В обґрунтування пропуску строку подання заяви для прийняття спадщини, позивач зазначила ту обставину, що не знала про наявність будь-яких цінних паперів та іншого спадкового майна, що належали її брату ОСОБА_3 і лише в березні 2014 року, розбираючи його папери, вона знайшла сертифікат іменних акцій ВАТ «Коростишівський кар'єр». Звернувшись 04.03.2014 р. до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті брата - ОСОБА_3, позивач отримала відмову, оскільки у встановлений законом термін не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та не підтвердила родинних стосунків з померлим. В зв'язку з чим, позивач звернулась до суду з проханням визнати її причину пропуску строку прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк - два місяці з дня набрання рішення законної сили.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи. Відтак, зазначила, що згідно спадкового договору, складеного та посвідченого 09.02.2013 р. від імені ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1, вказане майно після смерті передається у власність набувачів, у тому числі і її - ОСОБА_2 Вважаючи, що на підставі даного спадкового договору вона є спадкоємцем всього майна, зазначеного спадкодавцем, в тому числі і цінних паперів, позивач несвідомо пропустила строк прийняття спадщини.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки - ОСОБА_3, після його смерті залишилась спадщина: іменна акція ВАТ «Коростишівський кар'єр» від 18.01.2002р (а.с.5, 6).
04 березня 2014 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата - ОСОБА_3 на що нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у встановлений законом термін не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та не підтвердила родинних стосунків з померлим (а.с.9).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, такі як незнання про наявність спадкового майна, не є поважними причинами, оскільки позивач знала про відкриття спадщини, а перешкод для звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори ніхто не чинив.
Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85 цс-12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, який є обов'язковим для всіх судів України (ст.360-7 ЦПК України) про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не надала доказів, що пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, а наведені нею обставини пропуску зазначеного строку не є такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами дня подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що через наявність спадкового договору, який був складений та посвідчений 09.02.2013 року від імені ОСОБА_3 на земельну ділянку, остання вважала себе спадкоємицею всього майна, включаючи акції, а тому добросовісно помилялась щодо своїх прав та обов'язків при прийнятті спадщини, не можуть бути взятими до уваги, оскільки про ці обставини вона не заявляла в позовній заяві, не надавала про це докази і вони не досліджувались під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин справи, необґрунтованість висновків суду і невідповідність рішення вимогам процесуального закону є неспроможними, спростовуються матеріалами справи, із яких вбачається, що позивачкою взагалі не надані суду будь-які докази щодо наявності перешкод у своєчасному прийнятті спадщини.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді