23 червня 2014 рокусправа № 398/7759/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій ,-
17 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати зарахувати до його пільгового стажу період роботи помічником машиніста електровозу з 14.03.1977 року по 05.04.1977 року та з 06.07.1979 року по 18.11.1980 року; період проходження військової служби з 11.05.1977 року по 18.04.1979 року; період роботи складачем поїздів з 07.04.1982 року по 29.02.1984 року; період роботи електромонтером з 22.07.2004 року по 21.02.2013 року; зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 22.02.2013 року..
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в спірні періоди роботи, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу, позивач працював:
- помічником машиніста електровозу в Локомотивному ДЕПО Знам'янка Одесько-Кишинівської залізниці з 14.03.1977 року по 05.04.1977 року та з 06.07.1979 року по 18.11.1980 року;
- проходив військову службу монтером колії у в/ч 42643 з 11.05.1977 року по 18.04.1979 року;
- працював складачем поїздів в Олександрійському вантажно-транспортному управлінні ВАТ ДХК «Олександріявугілля» з 07.04.1982 року по 29.02.1984 року;
- працював електромонтером з 22.07.204 року по 21.02.2013 року де працює і по теперішній час.
15.05.2013 року керівництвом Олександрійської дистанції колії №11 Одеської залізниці був зроблений запис у трудовій книжці під №25 «Записи за номером 21 від 22.07.2004 року, 22 від 02.08.2004 року, 23 від 12.10.2006 року, 24 від 01.07.2008 року вважати недійсними» та було доповнено записами №25, 26, 27, 28, 29, згідно яких посада позивача в Олександрійській дистанції колії №11 Одеської залізниці була змінена з електромонтера 09 цеху станції Олександрія на електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколом №607 від 10.06.2013 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , так як стаж роботи позивача, що дає право на пенсію на пільгових умовах становить по Списку №2 - 1 рік 05 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідного до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з рішенням відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-VII, який набрав чинності з 1 січня 2004 року та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
У списках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року та постановою Ради Міністрів СРСР№1173 від 22.08.1956 року не передбачені посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, складача потягів, помічника машиніста електровозу.
Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Тобто дані роботи, протягом передбаченого законом періоду дають право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте для призначення даного виду пенсійного забезпечення позивач не має достатнього стажу на відповідних посадах, а для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» недостатньо пільгового стажу.
Сумарне зарахування стажу що дає право на пенсію за вислугу років та пільгового стажу не передбачено чинним законодавством, через те, що пенсія за віком на пільгових умовах та пенсія за вислугу років, є різними видами пенсійного забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року- залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай
Згідно з оригіналом І.О. Гуртова
помічник судді