"09" вересня 2014 р. справа № 2а-3869/11 (2-а/0182/132/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року у справі № 2а-3869/11 (2-а/0182/132/2014) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
12 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 1009-2010 рокуи та по теперішній час .
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2011 року частину позовних вимог ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 12.10.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року позовні вимоги задоволені: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 12 жовтня 2010 р. до 31 грудня 2010 р. та з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком має бути встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі встановленому законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
З урахуванням норм ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду, тому задоволенню підлягає частина вимог щодо нарахування підвищення пенсії в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 15 травня 2010 року N 2154-VI встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 12 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року №3491-ІV прикінцеві положення останнього Закону доповнено пунктом 4, яким установлено, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року №745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, було встановлено розміри виплат дітям війни.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
При цьому, вірно визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд першої інстанції не зобов'язав відповідача вчинити певні дії на відноленя порушених прав позивача.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, доповнивши її новим абзацом.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. 207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року у справі № 2а-3869/11 (2-а/0182/132/2014) змінити, доповнивши її абзацом наступного змісту:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 12 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко