26 червня 2014 рокусправа № 804/8325/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 804/8325/13-а за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (далі - Відповідач) заборгованість до бюджету в сумі 7469,96 грн. по платежу «орендна плата за землю» .
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Відповідач має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб-підприємців, який утворився внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених на підставі податкових декларацій за грудень 2012 року в розмірі 1493,96 грн. та за січень - квітень 2013 року в розмірі 5976.00 грн. На думку Позивача, зазначений борг підлягає стягненню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь бюджету згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення боргу по орендній платі 7469,96 грн..
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суму у розмірі 5976.00 грн. було пред'явлено без податкового-повідомлення рішення, що суперечить вимогам податкового законодавства. Податкова вимога від 16.01.2013 року №1 Відповідачу вручена не була та про її існування він нічого не знав, а тому будь-які зобов'язання у ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом пов'язані зі сплатою податкового боргу відсутні.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстровано 23.01.2008 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради, перебуває на обліку в Марганецькому відділені Нікопольської ОДПІ та є платником земельного податку.
Так, Позивачем було подано до податкового органу податкові декларації з орендної плати за землю за 2012 та 2013 року.
Проте, за зазначеними податковими деклараціями, частина визначених податкових зобов'язань самостійно сплачені не були, внаслідок чого утворився податковий борг у сумі 7469,96 грн., який складається з несплаченого податкового зобов'язання у розмірі 1493,96 грн. по податковій декларації за 2012 рік та самостійно нарахованого та несплаченого податкового зобов'язаня у розмірі 5976,00 грн. по податковій декларації за 2013 рік
Правомірність стягнення податкової заборгованості у розмірі 7469,96 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 7469,96 грн., оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем надано не було.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 285.1 статті 285 Попадктвого кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності з п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.59.4. ст..59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом.
У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. Проте, якщо сума податкового боргу не перевищує 20 неоподаткованих мінімумів громадян, податкова вимога не надсилається. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.
Як вбачаться з матеріалів справи, Позивачем було сформовано та направлено Відповідачу податкову вимогу №1 від 16.01.2013 року, але, зазначена податкова вимога була повернута Позивачу.
Тобто, Позивачем було дотримано процедуру формування та надіслання податкової вимоги, що свідчить про наявність у боржника непогашеного податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» та відповідно можливість податкового органу звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості.
Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було у зв'язку з чим, стягнення податкового боргу є обґрунтованим та законним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у розмірі 7469,96 грн..
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 804/8325/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
-