19 лютого 2014 рокусправа № 804/10183/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі 804/10183/13-а за адміністративним Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс", в якій просила стягнути заборгованість по земельному податку в сумі 35380,95 грн, та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 18528,91грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має заборгованість в сумі 35 380, 95 грн., яка утворилась в результаті несплати податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень №1300001216 від 15.02.2013р.; №0001071504 від 22.04.2013 р.; №0001061504 від 23.04.2013 р. та декларації №1300001216 від 15.02.2013 р..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська служби як платник податків та зборів, у тому числі земельного податку.
19 квітня 2013 року позивачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати, про що складено акт перевірки від 19 квітня 2013 року №2379/1504/30295870.
Перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 розділу ХІІ Податкового кодексу України , а саме платником несвоєчасно сплачено земельний податок та орендну плату за землю.
З урахуванням порушень, зафіксованих в акті перевірки від 19.04.2013 року №2379/1504/30295870, та на виконання вищенаведених норм позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0001071504 від 22.04.2013 року та №0001061504 від 23.04.2013 року.
Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Заборгованість відповідача виникла в результаті несвоєчасно сплачених узгоджених зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб та орендній платі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини щодо нарахування земельного податку регулюються, зокрема положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 27.01.2010 року.
Згідно статті 17 Закону України № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи відповідачу було вручено повідомлення-рішення, що підтверджується підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень головного бухгалтера Савіна В.П. 14.05.2013 року.
Колегія суддів критично розцінює посилання позивача стосовно того, що податковим органом не було направлено відповідачу повторно податкову вимогу зі сплати зобов'язань за січень-квітень 2013 року.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, що кореспондується з положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 12.03.2013 року №580 на загальну суму 12 906, 11 грн. направлялась податковим органом, та отримана відповідачем 14.03.2013року, про що свідчить підпис головного бухгалтера.
Оскільки сума податкового боргу відповідачем повністю не погашалась, податкова вимога не була відкликана в порядку статті 60 Податкового кодексу України, позивач не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі 804/10183/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі 804/10183/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай