Провадження №22ц/790/4388/14 Головуючий1 інстанції - Тітов О. М.
Справа №632/747/14-ц Доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: договірні
16 вересня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Кіпенка І.С.,
суддів - Шаповал Н.М., Кіся П.В.,
при секретарі - Таран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на їх користь заборгованість за кредитними договорами від 30 грудня 2011року №2213/1132SFPR7 у сумі 8296 грн. 37 коп. та №2214/1132SFPR7 у сумі 4947 грн. 08 коп., на загальну суму 13243 грн. 45 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору 243 грн. 60 коп.
В обґрунтування позову вказували, що 30.12.2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитні договори №2213/1132SFPR7 та №2214/1132SFPR7, згідно яких позивач надав відповідачу кредити у сумі 6752 грн. 59 коп. та 4027 грн. 00 коп. відповідно.
19 червня 2012року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами було відступлене на користь ТОВ «ФК «Бізнесфінанс».
08.10.2012 року між ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до якого «ФК «Бізнесфінанс» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за вищезазначеними договорами.
Таким чином, ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитними договорами № 2213/1132SFPR7 та №2214/1132SFPR7 від 30.12.2011р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
У порушення умов договорів відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитним договором № 2213/1132SFPR7 у сумі 8296 грн. 37 коп., та заборгованість за кредитним договором №2214/1132SFPR7 у сумі 4947 грн. 08 коп.
В суді першої інстанції справу розглянуто без участі сторін у відповідності до поданих ними заяв де представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а відповідач вказав що, з позовними вимогами не згоден, просив відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, на порушення судом норм процесуального та матеріального права та просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судовим розглядом встановлено, що 30.12.2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитні договори №2213/1132SFPR7 та №2214/1132SFPR7, згідно яких позивач надав відповідачу кредити у сумі 6752 грн. 59 коп. та 4027 грн. 00 коп. відповідно.
19 червня 2012року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами було відступлене на користь ТОВ «ФК «Бізнесфінанс».
08.10.2012 року між ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до якого «ФК «Бізнесфінанс» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за вищезазначеними договорами.
Таким чином, ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитними договорами № 2213/1132SFPR7 та №2214/1132SFPR7 від 30.12.2011р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надали акт приймання-передачі Документації та Реєстру заборгованостей.
Однак, до розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач надав:
· акт прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за Договором факторингу №2 від 08.10.2012 року (а. с. 82);
· акт прийому-передачі документації №10 від 07.03.2013 року за кредитним договором № 2213/1132SFPR7 (а. с. 75);
· акт прийому-передачі документації №6 від 07.03.2013 року за кредитним договором № 2214/1132SFPR7 (а. с. 77).
У порушення умов кредитних договорів відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитним договором № 2213/1132SFPR7 у сумі 8296 грн. 37 коп., яка складається з:
- заборгованості по тілу кредиту - 6564, 59 грн.;
- заборгованість по комісії за управління кредитом - 812 грн.;
- заборгованість по комісії за управління кредитом - 0 грн.;
- пеня за порушення графіку погашення заборгованості - 919, 78 грн.
Та заборгованість за кредитним договором №2214/1132SFPR7 у сумі 4947 грн. 08 коп., яка складається з:
- заборгованості по тілу кредиту - 3915, 59 грн.;
- заборгованість по комісії за управління кредитом - 484 грн.;
- заборгованість по комісії за управління кредитом - 0 грн.;
- пеня за порушення графіку погашення заборгованості - 548, 08 грн.
Доводи відповідача в суді апеляційної інстанції, що він фактично кредит не отримував, - безпідставні.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільно-правових обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним зазначених договорів сторони не звертались, та недійсними вони не визнавався, у зв'язку з цим, відсутні підстави вважати договори неправомірними, чи не дійсними.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно копії розрахунку, наданої ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 2213/1132SFPR7 від 30.12.2011 року становить 8296 грн. 37 коп. (а. с. 13). Заборгованість за кредитним договором № 2214/1132SFPR7 від 30.12.2011 року - 4947 грн. 08 коп. (а. с. 24).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст. 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов'язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Статтею 10 ЦПК України передбачено цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, а суд має сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів, які б спростовували доводи позову. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає за необхідне позов задовольнити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» .
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.
Рішення Жовтневого Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 квітня 2014 року - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2213/1132SFPR7 від 30.12.2011 року у сумі 8296 грн. 37 коп. та заборгованість за кредитним договором №2214/1132SFPR7 від 30.12.2011 року у сумі 4947 грн. 08 коп., на загальну суму 13243 грн. 45 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору 243 грн. 60 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: