Справа № 127/10494/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Саблук С.А.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
09 вересня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії , -
В травні 2014 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком.
Проте, пенсія йому призначена без урахування щомісячної суми заробітної плати (доходу) за період роботи в риболовецькому колгоспі «Ударник» та без зарахування до стажу роботи рік за півтора роки роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
17 квітня 2014 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою щодо зарахування до заробітної плати (доходу) виплаченої за результатами роботи шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) на кількість місяців виконання такої роботи, а також зарахування до стажу роботи рік за півтора роки роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
В наданій відповіді управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 30.04.2014 року №97/Д-1 позивачу відмовлено у застосуванні кратності в полуторному розмірі для розрахунку страхового стажу.
Окрім того, його вимога щодо зарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, відповідно до наданої архівної довідки від 02.04.2013 № 311-Д про суми заробітної плати за період роботи з 1976 р. по 1981 р. на риболовецькому колгоспі «Ударник» шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи, проігнорована.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 30.04.2014 року №97/Д-1 у застосуванні кратності в полуторному розмірі для розрахунку страхового стажу є протиправною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20 квітня 2005 р. № 306 затверджено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.
Так, дія Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.5 Порядку, у разі коли у пенсійній справі особи зберігається довідка про заробітну плату (дохід) чи інші документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати (доходу) за результатами роботи, така довідка чи документи можуть використовуватися для перерахунку пенсії за рішенням управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.
Згідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, 22.04.2013 року, позивачем надано, серед іншого, архівну довідку від 02.04.2013 № 311-Д про суми заробітної плати за період роботи з 1976 р. по 1981 р. в риболовецькому колгоспі «Ударник», видану Муніціпальною казенною установою «Кольський архів» Кольського району.
Проте, як зазначено в архівній довідці, заробітна плата вказана без розбивки по місяцям по фактичних відомостях документів.
Окрім того, зазначений в довідці період роботи, підтверджується записами у трудовій книжці. Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.7 Порядку встановлено, що управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті не пізніше ніж через 10 днів після надходження заяви з необхідними документами приймає рішення щодо зарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, або надає вмотивовану письмову відповідь про причину відмови у здійсненні зарахування.
При цьому, заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.72 р. Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.90 р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів проводиться за періоди роботи до 01.01.1992 року, оскільки Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР» з 01.01.1992 року було передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, обчислення заробітної плати, із якої призначається пенсія, проводиться із виключенням цих сум.
Робота в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до неї, з 01 березня 1960 року зараховується до стажу з урахуванням кратності 1,5 за умови, що особа мала право на пільги, встановлені ст.5 Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Проте колегія суддів звертає увагу на те, що в наданій позивачем 22.04.2013 року, архівній довідці від 02.04.2013 № 311-Д зазначено: «Организация находилась в Кольском районе Мурманской области. В соответствии с Перечнем районов Крайнего Севера и местностей, приравненых к районам Крайнего Севера, утвержденным постановлением Совета Министров СССР от 10.11.1967г. № 1029 (с последующими изменениями и дополнениями), в указанный период на работников предприятий, учреждений и организаций, расположенных в Кольском районе Мурманской области, распространялись льготы для лиц (в том числе на ОСОБА_2), работающих в районах Крайнего Севера, предусмотренные Указами Президиума Верховного Совета СССР от 10.02.1960г. и от 26.09.1967г».
Разом з тим, відповідно до абз.2 пп.б п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року зазначено, що за період роботи до 01.01.91 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 вересня 2014 року .
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.