23 травня 2014 року справа № 823/682/14
м. Черкаси
15 год. 55 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каліновської А.В.,
при секретарі судового засідання Будченку А.Ю.,
за участю:
представників позивача - Потапенко Н.І., Качур А.П.,
представника відповідача - Савенко Ю.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тальнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області від 25.02.2014 № 0000232200, від 26.02.2014р. №0000232200, від 27.02.2014р. №0000262200.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентом ПП «Видавництво ПРЕССБОЛ - 2008» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи, зокрема накладні, що підтверджують отримання позивачем товару. Крім того, відповідач безпідставно донарахував суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за порушення абз. 2 п. 146.19 ПКУ у сумі 1009361 грн. 00 коп., оскільки в акті перевірки не вказано у чому саме полягає вказане порушення. Списання убутку сировини на суму 1263796 грн. 00 коп., що відносяться до природних втрат, правомірно віднесено позивачем до складу інших витрат в 3 кварталі 2011 року, оскільки підтверджується відповідними первинними документами. Відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем п. 138.2 п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 ПКУ, оскільки отримання послуг роялті у громадянина ОСОБА_4 підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що пов'язано з господарською діяльністю позивача. Крім того, у акті перевірки відповідачем виявлені порушення не обґрунтовані, не наведені документи, які відповідачем не прийняті.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивачем по правовідносинам з контрагентом ПП «Видавництво ПРЕССБОЛ-2008» завищено податковий кредит за січень місяць 2013 року та від'ємне значення податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013 р. в сумі 121680 грн., у зв'язку із відсутністю доказів отримання позивачем товару. Крім того, позивачем порушено п. 146.12 п. 146.19 ст. 146 ПКУ, оскільки безпідставно включені до складу витрат поліпшення орендованих основних засобів. Позивачем не підтверджено первинними документами факт правомірності віднесення до інших витрат списання сировини на суму 1263796 грн. 00 коп., зокрема під час перевірки не були надані акти списання пилу зернового із затвердженням Хлібною інспекцією в Черкаській області, розрахунок визначення природного убутку, нормативи списання, що призвело до завищення витрат на вказану суму. Також позивачем завищено витрати щодо виплат роялті за 2-4 квартал 2011р. на суму 1062720 грн. та 2012рік на суму 1066625 грн. 00 коп., оскільки акти виконаних робіт не містять всіх необхідних реквізитів, які б достовірно доводили використання торгівельної марки, не вказано назви торгівельної марки, що не може бути підтвердженням використання послуг роялті у господарській діяльності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 01.07.2008р. за №10141020000000502 та взято на облік в органах державної податкової служби 07.03.2008р. Станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Тальнівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області.
Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КХП «Тальне» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р., за результатами якої складено акт від 05.02.2014 №17/2201/36013669 (далі Акт).
Згідно висновків, викладених в Акті позивачем порушено вимоги:
- п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 та ст. 187 ПКУ у зв'язку з чим ТОВ «КХП» «Тальне» занижено податкове зобов'язання за лютий місяць 2013р. в сумі 121680 грн. 00 коп.
- ст. 134, ст. 149, ст. 152 ПКУ у зв'язку з чим ТОВ «КХП» «Тальне» занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 973530 грн. 00 коп.
- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки, за що відповідно до ст. 4 зазначеного закону передбачено нарахування пені.
- ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 19 червня 1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валових цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», статті 9 Декрету Кабінету Міністрів 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині порушення строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України та знаходиться за її межами станом на 01.04.2013 та 01.07.2013.
- п. 176.2 ст. 176 ПКУ, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сім утриманого з них податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011р. за №46/18784 за період перевірки з 01.01.2011 року по 30.06.2013р. встановлено недостовірне відображення даних у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2011 року та І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2012 року стосовно сум нарахованого та виплаченого доходу, сум утриманого податку, відповідальність передбачена відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ та статті 163-4 постанови Верховної Ради України РСР №8073-Х від 07.12.1984 Кодексу України про адміністративні правопорушення із змініми та доповненнями.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові
повідомлення-рішення:
- №0000232200 від 25.02.2014р. за порушення ст. 134 ст. 149 ст. 152 Податкового кодексу України, у якому визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 973530 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 243383 грн. 00 коп;
- №0000232200 від 26.02.2014р. за порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, у якому визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 121680 грн. 00 коп. та штрафні санкції у розмірі 30420 грн. 00 коп.;
- №0000262200 від 27.02.2014р. за порушення п. 198.1 ст. 198 зменшено розмір від'ємного значення суми додатку на додану вартість у розмірі 121680 грн. 00 коп.
У вищевказаному акті зазначено, що під час перевірки встановлено завищення податкового кредиту за січень 2013р. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р. у сумі 121680 грн. 00 коп. по правовідносинам з ПП «Видавництво «Прессбол 2008» у зв'язку з наявністю у позивача станом на 30.06.2013р. дебіторської заборгованості в сумі 730078 грн. 98 коп. по взаємовідносинах з ПП «Видавництво «Прессбол 2008». Також в акті перевірки зазначено, що 08.05.2013 року припинено державну реєстрацію ПП «Видавництво «Прессбол-2008». За аналізом податкової звітності ПП «Видавництва «Прессбол-2008» ревізором встановлена відсутність трудових ресурсів, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. В акті перевірки зазначено про нікчемність здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю у ПП «Видавництво «Прессбол-2008» майна та інших матеріальних цінностей, що підтверджується актом Бориспільської ОДПІ від 12.08.2013 №71/22-1/30629632 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Видавництво «Прессбол-2008» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку, а тому усі операції купівлі-продажу ПП «Видавництво «Прессбол-2008» не спричиняють реального настання правових наслідків.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально
складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КХП «Тальне» (покупець) та ПП «Видавництво «Прессбол-2008» (продавець) укладені договори поставки від 26 жовтня 2012 року №539 та від 03 грудня 2012 року №151.
Відповідно до п.1.1 вищезазначених договорів продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти та оплатити будівельні товари.
Згідно п. 1.2 вказаних договорів загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікації, що є додатком до Договору.
В силу п. 2.3 Договорів датою передання товару вважається дата вручення товару представнику покупця, що має при собі довіреність та підтверджується товарною накладною.
Відповідно до специфікації №1 від 03.12.2012р., що є додатком до договору №151 від 03.12.2012р. продавець зобов'язався продати та поставити, а покупець оплатити та прийняти товар: шпала С-56-2 КБ; підкладка КБ-50/65; резинова підкладка ЦП-638; резинова прокладка ОП; болт закладний; гайка М22; шайба пружинна двохвиткова; шайба плоска, втулка ізолююча, болт клемний, клема проміжна, всього на загальну суму 449000 грн. 00 коп., у т. ч. ПДВ 74833 грн. 33 коп.
Відповідно до специфікації №1 від 26.10.2012р., що є додатком до договору №539 від 26.10.2012р. продавець зобов'язався продати та поставити, а покупець оплатити та прийняти товар: верхній шар Біполь ЕКП сланець 4,0 мм сірий; нижній шар Біполь ХПП 3,5 мм; праймер бітумний 20 кг; пісок; цемент М400, всього на загальну суму 281078 грн. 96 коп. у т. ч. ПДВ 46846 грн. 49 коп.
На виконання вищезазначених договорів ПП «Видавництво «Прессбол-2008» на товар зазначений у специфікаціях №1 від 03.12.2012 та від 26.10.2012р. виписані податкові накладні №14 від 04.12.2012р. на загальну суму 449000 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ 74833 грн. 33 коп. та №226 від 29.10.2012р. на загальну суму 281078грн. 98 коп. у т.ч. ПДВ 46846 грн. 49 коп.
Вищезазначені податкові накладні ТОВ «КХП «Тальне» включено до податкового кредиту в січні 2013 року, що підтверджується висновками акту та не заперечується сторонами.
Як вбачається з акту перевірки, однією із підстав не визнання податкового кредиту за вказаними податковими накладними є висновок інспектора про наявність станом на 30.06.2013 року по ТОВ «КХП «Тальне» дебіторської заборгованості в сумі 730078 грн. 96 коп. по взаємовідносинам з ПП «Видавництво Прессбол-2008», однак доказів вказаних обставин в акті не зазначено. Крім того, вказаний висновок спростовується матеріалами справи, зокрема копіями накладних №134 від 12.12.2012р., що підтверджує виконання умов договору №151 від 03.12.2012р. та №130 від 12.12.2012р., що підтверджує виконання умов договору №539 від 26.10.2012р.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також в акті перевірки зазначено про нікчемність усіх угод укладених ПП «Видавництво Прессбол-2008» з огляду на висновки акту Бориспільської ОДПІ від 12.08.2013 №71/22-1/30629632 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ПП «Видавництво «Прессбол-2008» з підприємцями -покупцями та постачальниками за період з 01.01.2011р. по 31.05.2013р.
Вказані висновки податкового органу щодо нікчемності угод, що укладені ПП «Видавництво «Прессбол-2008», судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх
дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.
Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Податковий орган дійшов до висновку про нікчемність усіх правочинів, укладених ПП «Видавництво «Прессбол-2008» з підстав недодержання підприємством вимог ч. 2 ст. 203 ЦКУ (особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності), однак вказаний висновок не приймається судом до уваги, з огляду на те, що правочини з підстав недодержання ч. 2 ст. 203 ЦПК України можуть бути визнані недійсними лише за рішенням суду. А тому посилання відповідача на відсутність реального настання правових наслідків за правочинами укладеними ПП «Видавництво Прессбол-2008» не береться судом до уваги.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного у матеріалах справи, 08.05.2013 року припинено юридичну особу ПП «Видавництво «Прессбол-2008» за судовим рішенням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що акт Бориспільської ОДПІ від 12.08.2013р. №71/22-1/30629632 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ПП «Видавництво «Прессбол-2008» з підприємцями -покупцями та постачальниками за період з 01.01.2011р. по 31.05.2013р. складено після припинення юридичної особи. А тому дані зазначені у вказаному акті не приймаються судом до уваги.
Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Видавництво «Прессбол-2008», а тому включення позивачем податку на додану вартість за податковими накладними ПП «Видавництво «Прессбол - 2008» не суперечить нормам податкового законодавства.
Також суд звертає увагу, що податкові повідомлення рішення №0000232200 від 26.02.2014р. та №0000262200 від 27.02.2014р виписані на підставі вищезазначеного акту перевірки за порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 ПКУ, натомість у висновках акту порушення вказаної статті не зазначено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що податкові - повідомлення рішення №0000232200 від 26.02.2014р. та №0000262200 від 27.02.2014р є протиправними та підлягають скасуванню.
Що стосується оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0000232200 від 25.02.2014р.
В акті перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток на суму 973530 грн. 00 коп. у зв'язку із завищенням витрат:
- на отримання послуг роялті за період 2-4 квартал 2011 року на суму 1062720 грн., 2012 рік на суму 1066625 грн. 00 коп. за ліцензійним договором від 31.12.2010р. №332, укладеним з громадянином України ОСОБА_4, оскільки надання послуг не підтверджено бухгалтерськими документами, зокрема акти виконаних робіт не містять всіх необхідних реквізитів, які б достовірно доводили використання торгівельної марки, відсутність назви торгівельної марки, а тому акти виконаних робіт не доводять використання позивачем даної послуги в господарській діяльності, відсутні відомості що засвідчують використання торгової марки (на які товари наносилась торгівельна марка, обсяг виробництва та реалізація даних товарів). Крім того, розмір ліцензійних платежів є не обґрунтований, оскільки ОСОБА_4 є пов'язаною особою позивача (засновником товариства з часткою в статутному фонді 98,0%);
- на списання убутку сировини на суму 1263796 грн. 00 коп., оскільки акти списання пилу зернового не затверджено Хлібною інспекцією в Черкаській області, а тому не можуть підтверджувати факт природного убутку сировини;
- на поліпшення основних засобів за період 01.04.2011 по 30.06.2013р. на суму 1009361 грн. 00 коп., оскільки підприємством було віднесено вартість орендованих основних засобів до обрахунку 10% ліміту поліпшення основних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_4 (ліцензіар) укладено ліцензійний договір з №332 від 31.12.2010р.
Згідно п.1.2. вказаного договору ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровану торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Королівське БОРОШНО», яка засвідчена свідоцтвом України на знак для товарів та послуг №76801, за винагороду надає ліцензіату дозвіл на використання знака (ліцензію) при виробництві та розповсюдженні товарів, що визначені у п. 1.7 цього договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 4.2 ліцензіат зобов'язаний сплачувати ліцензіарові винагороду за використання знака у вигляді щомісячних платежів на картковий рахунок, що зазначений в реквізитах сторін, в розмірі і в строк, що встановлені у додатку №1 до цього договору.
Згідно додатку №1 до вказаного договору зазначено графік платежів, у якому щомісячний розмір винагороди за місяць використовування знаку становить 120000 грн. 00 коп.
В матеріалах справи наявні копії актів надання послуг №4 від 30.04.2011р, №5 від 30.05.2011р., №6 від 30.06.2011р., №7від 30.07.2011р. №8 від 30.08.2011р., №9 від 30.09.2011р. №10 від 30.10.2011р., №11 від 30.11.2011р., №12 від 30.12.2011р., з використання торгівельної марки (знаку для товарів і послуг) «Королівське борошно» , а тому висновки зазначені у акті перевірки щодо порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у зв'язку із відсутністю у актах наданих послуг назви торгівельної марки спростовується матеріалами справи.
Надані представником відповідача копії актів надання послуг №1 від 31.01.2011р. №2 від 28.02.2011р., №3 від 31.03.2011р. укладених між позивачем та гр. ОСОБА_4, у яких відсутня назва торгівельної марки, яка використовується не приймається судом до уваги, з огляду на те, що вказані акти не стосуються періоду, за який встановлено порушення.
Крім того, відповідно до умов договору поставки №01/11 від 04 січня 2011 року, укладеного між ТОВ Виробнича компанія «Полипак ЛТД» (постачальник) та позивачем (покупець) постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця товар: вироби поліпропіленові плетені та іншу продукція, а покупець прийняти та оплатити цю продукцію , асортимент, кількість, ціна якої вказані в рахунках - фактурах постачальника або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до специфікації №1 до зазначеного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця , а покупець прийняти та оплатити товар, зокрема мішок торгової марки «Королівське борошно» (король 1) у кількості 60 000 шт.
Згідно умов договорів поставки від 04 січня 2011р., 10 січня 2011р., від 16 серпня 2012р., від 10 вересня 2012р. укладених між позивачем (постачальником) та контрагентами (покупцями) постачальник зобов'язаний передати, а покупець прийняти й оплатити на умовах даного Договору наступний товар: борошно пшеничне українського походження, в мішках, з логотипом торгова марка «Королівське борошно».
Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Отже, в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з
податку на додану вартість.
З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявної у матеріалах справи, вбачається, що основний вид діяльності ТОВ «Камбінат хлібопродуктів «Тальне» є виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, а тому суд приходить до висновку, що позивачем використані у господарській діяльності надані послуги роялті за ліцензійним договором від 31.12.2010р. №332, укладеним з громадянином України ОСОБА_4
У відповідності до вимог п.14.1.71 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Пунктом 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України передбачено, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.
Пунктом 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013р. №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013р. за №607/23139 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Посилання відповідача на завищенням позивачем витрат у зв'язку з необґрунтованістю розміру ліцензійних платежів та у зв'язку із поліпшенням орендованих основних засобів судом не приймається до уваги, оскільки в акті перевірки не зазначено у чому саме полягають вказані порушення та якими доказами дані порушення підтверджуються. У судовому засіданні представник відповідача також не надав обґрунтованих пояснень та відповідних доказів щодо вказаних порушень.
Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002р. №37-ІV з метою ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах Міністерством аграрної політики України наказом від 13.10.2008р. №661 затверджено Інструкцію про ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах (далі - Інструкція №661).
Згідно положень вищезазначеної Інструкції після прийняття зерна на зберігання підприємство проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми. Убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою, наведеною у п.п.3.2 зазначеної Інструкції. Убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34. Списання убутку за формулою (4) може проводитися тільки в розмірі не більше 0,2%. Списання втрат понад 0,2% може бути проведено тільки з дозволу начальника Держсільгоспінспекції за обґрутованим клопотанням керівника підприємства та висновком Держсільгоспінспекції.
Як вбачається з матеріалів справи, в актах розрахунках убутку зернових, наявних у матеріалах справи, містяться розрахунки убутку зерна, зокрема від 30 червня 2011р. №000000018 по пшениці 2 класу 2010р., від 30.06.2011р. №000000019 по пшениці 3 класу 2010р., від 30 вересня 2011р. №000000001 по пшениці 3 класу 2011р., відповідно до яких розмір убутку в масі не перевищує 0,2%, а тому посилання представника відповідача щодо необхідності затвердження відповідних актів Хлібною інспекцією в Черкаській області не приймається судом до уваги.
Крім того, суд звертає увагу, що право затвердження актів списання витрат, у визначених законодавством випадках, має начальник Держсільгоспінспекції, що спростовує посилання відповідача на обов'язковість затвердження відповідних документів Хлібною інспекцією в Черкаській області.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат послуги роялті за ліцензійним договором від 31.12.2010р. №332, укладеним з громадянином України ОСОБА_4, поліпшення основних за період 01.04.2011 по 30.06.2013р. та списання убутку сировини, а тому податкове повідомлення - рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0000232200 від 25.02.2014р є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України
Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 25.02.2014р. №0000232200, від 26.02.2014р. №0000232200, від 27.02.2014р. №0000262200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Каліновська
Повний текст рішення виготовлено 28.05.2014р.