"18" вересня 2014 р.Справа № 916/2575/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:
головуючого судді: Мирошниченко М.А.,
суддів: Головей В.М. та Шевченко В. В.,
(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження голови суду № 1974 від 20.08.2014 р.)
при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.
за участю представників:
ПАТ "Укрсоцбанк" - Клименко П.І. (на підставі доручення),
ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - не з'явився,
Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції - не з'явився,
ОСОБА_3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р. по справі № 916/2575/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_3
про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів,
23.09.2013 р. у господарському суді Одеської області Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі позивач) пред'явлено позов до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна - житлового будинку, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, проведені ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 24 грудня 2009 р. та протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 09.08.2013 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на наявність визначених законом підстав для визнання спірних торгів такими, що не відбулися, які, за переконанням ПАТ „Укрсоцбанк", були проігноровані відповідачем, наслідком чого стало незаконне визначення ОСОБА_3 переможцем торгів. (т. 1 а.с. 2-4)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Желєзною С.П. (т. 1 а.с. 1)
23.09.2013 р. позивач до місцевого господарського суду надав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, у відповідності до якого позивач в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України просив суд накласти арешт на майно, яке 26.06.2013 р. було реалізоване ПП „Спеціалізоване підприємство „Юстиція" на прилюдних торгах з реалізації іпотечного майна, а саме на: житловий будинок із надвірними спорудами, загальною площею 118,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 та перебуває в іпотеці ПАТ „Укрсоцбанк".
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на незаконність спірної процедури прилюдних торгів, наголошуючи на безпідставності визначення ОСОБА_3 переможцем торгів. Приймаючи до уваги, що набуте останньою за результатами спірних торгів майно перебувало в іпотеці ПАТ „Укрсоцбанк", а також враховуючи виникнення у ОСОБА_3 можливості зареєструвати у визначеному законом порядку право власності на вказане майно без обтяжень, позивач вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може значно ускладнити та навіть унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. (т. 1а.с. 21)
Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції до місцевого господарського суду надав відзив на позов в якому зазначив, що протягом встановленого строку позивач не сплатив кошти в рахунок придбання будинку, про що він не заперечує, у зв'язку із чим відповідач керуючись ст.. 46 ЗУ «Про іпотеку» запропонував ОСОБА_3 придбати будинок за запропонованою нею ціною 83000,00 грн. та на підписати протокол про проведення прилюдних торгів. ОСОБА_3 сплатила кошти в рахунок придбання будинку у встановлений строк та підписала протокол. Крім того Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції послався на приписи ст.. 54 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.. 59 ГПК України та п. 1.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що затверджено Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 р. № 68/5. (т. 1 а.с. 43-44)
Відповідач також до місцевого господарського суду надав відзив на позов в якому зазначив, що вимоги викладені в ньому вважає безпідставними та такими, що є не обґрунтованими, а також зазначив ті ж самі доводи, що і Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції. (а.с. 63-65)
Рішенням господарського суду Одеської області (повний текст якого складено та підписано суддею Желєзною С.П. 11.12.2013 р.) у задоволенні позову відмовлено повністю. (т. 1 а.с. 97-103)
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. (т. 1 а.с. 154-158)
Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2014 р. касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Одеської області скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Приймаючи постанову Вищий господарський суд України послався на норми чинного законодавства України, а також зазначив, що перш ніж робити висновок про те, що нерухоме майно, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах знаходилось в іпотеці, судам попередніх інстанцій слід було вказати, виходячи із наведених норм щодо допустимості та належності доказів, на підставі яких конкретно належних доказів ґрунтується такий висновок, а не зазначати, що підставами такого висновку є пояснення сторін. Таким чином, висновок судів про перебування нерухомого майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, в іпотеці, є, в даному випадку, передчасним, а відтак, є передчасними й висновки судів щодо пріоритетності застосування до даної ситуації приписів Закону України "Про іпотеку", а не Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (в редакції чинній на момент проведення прилюдних торгів). (т. 1 а.с. 188-193)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 травня 2014 р. суддею Панченко О.Л. справу прийнято до свого провадження. (т. 1 а.с. 196-197)
19.06.2014 р. Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції до господарського суду Одеської області надав відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги викладені у позові не визнає та вважає їх необґрунтованими.
В обґрунтування своєї позиції Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції зазначив ті ж самі доводи, що і при першому розгляді справи місцевим господарським судом. Крім того, враховуючи постанову Вищого господарського суду України від 30.04.2014 р. зазначив, що будинок, який примусово реалізовувався з прилюдних торгів, знаходиться у іпотеці, про що свідчить надана позивачем копія іпотечного договору від 14.08.2007 р., який укладено між позивачем та боржником. За цим договором у іпотеку передається саме будинок АДРЕСА_1, що належить боржнику, також в підтвердження того, що цей будинок є іпотечним майном, вказують довідки з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. (т. 1 а.с. 213-215, а.с. 230-232)
07.07.2014 р. відповідач до суду першої інстанції надав відзив на позов, в якому зазначив, що проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив ті ж самі доводи, що і Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції у своєму відзиві від 19.06.2014 р. (т. 2 а.с. 6-9)
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р. (повний текст якого складено та підписано 04.08.2014 р. суддею Панченко О.Л.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що нерухоме майно, яке було реалізоване на прилюдних торгах, а саме житловий будинок, загальною площею 118,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, знаходилося в іпотеці, що підтверджується іпотечним договором від 14.08.2007р., укладеним між позивачем та ОСОБА_4, інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.05.2013р.
Суд зазначив що, попередні із двох зареєстрованих учасників спірних прилюдних торгів, цінова пропозиція яких була вище за початкову ціну та вище за пропозицію ОСОБА_3, відмовилися від внесення грошових коштів в рахунок оплати вартості придбаного з торгів об'єкту нерухомості, і враховуючи що цінова пропозиція ОСОБА_3 була вище початкової ціни продажу, згідно зі ст. 46 Закону України "Про іпотеку" відповідач правомірно запропонував ОСОБА_3 стати переможцем торгів із реалізації житлового будинку, загальною площею 118,0 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_3 було у визначений законом та відповідачем строк сплачено всі належні платежі в рахунок оплати вартості предмету прилюдних торгів, її правомірно було визнано переможцем спірної процедури торгів. (т. 2 а.с. 32-35)
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначив ті ж самі доводи, що і у позовній заяві.
Крім того, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, з посиланням на приписи ст.. 93 ГПК України та на те, що у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року відновлено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" строк для подання апеляційної скарги, зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.09.2014 р. о 10:00, а також зобов'язано скаржника до початку розгляду справи по суті, надати суду докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (609,00 грн.), про що усі учасники згідно приписів ст. 98 ГПК України були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Колегія суддів відхили клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи для наданням йому можливості підготовити доповнення до апеляційної скарги, оскільки, по-перше, непідготовленість представника сторони до участі у розгляді справи з неповажних причин не є підставою для відкладенні її розгляду, а по-друге, норми ГПК України не передбачають таку підставу відкладення розгляду справи для надання можливості в наступному підготовити доповнення до апеляційної скарги.
Представники Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" та / або його Одеської філії в судове засідання не з'явились.
Направлені на їх юридичну адресу (за місцезнаходженням), як безпосередньо самому підприємству в м. Київ так і філії в м. Одесу поштові відправлення з копіями ухвал суду про призначення справи до розгляду повернулись до суду з позначками відділів зв'язку „не знаходиться за адресою" та „за закінченням строку зберігання" відповідно.
Дані про інші адреси вказаних осіб в матеріалах справи відсутні .
У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Враховуючи вищевказані обставини та роз'яснення колегія суддів дійшла висновку, що слід вважати що ці учасники процесу (як само підприємство так і його філія) були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Представники Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явились, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм поштового відправлення (копій ухвали про призначення справи до розгляду.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю вказаних учасників процесу.
Представник скаржника (позивача) в усних поясненнях наданих суду просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове яким позов задовольнити.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 18.09.2014 р. оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представника скаржника, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та ці обставини встановив місцевий господарський суд 06.01.2012 р. між Державною виконавчою службою України (надалі - "ДВС України") та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (надалі - "Організація") був укладений генеральний договір № 1 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, згідно з яким ДВС України доручає, а Організація особисто чи за місцем її реєстрації або через свої філії у відповідних адміністративно-територіальних одиницях за дорученнями Організації зобов'язується приймати від органів державної виконавчої служби (надалі - "орган ДВС") та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень (надалі - "арештоване майно"), шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та на комісійних умовах, а також забезпечувати належне зберігання арештованого майна та його перевезення.
Договором передбачено , що при виконанні його умов сторони керуються Законами України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 (із змінами), Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5 (зі змінами), Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 (зі змінами), Законом України "Про іпотеку", Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995р. № 37, іншими нормативними актами та цим договором (п. 1.2 договору). (т. 1 а.с. 66-73)
Матеріали справи свідчать, що в рамках вищезазначеного договору 07.06.2013 р. між Відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайоного управління юстиції та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" був укладений договір № 10/237/13/І про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, згідно з яким на прилюдні торги передається нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 118,0 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 , зі стартовою початковою ціною лоту 82870 грн. без урахування ПДВ. (т. 1 а.с. 74-75)
З матеріалів справи вбачається, що вказане майно згідно договору іпотеки від 14.08.2007р. знаходилось в іпотеці і іпотекодержателем його був позивач.
Як вірно встановлено місцевим судом зазначений житловий будинок був арештований, та на нього державним виконавцем було звернено стягнення при примусовому виконанні рішення суду на користь ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суми у розмірі 25238,16 грн.
З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги з реалізації вищевказаного майна були призначені Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", як організатором торгів, на 26.06.2013р.
Відповідно до наявного у матеріалах справи протоколу присутності на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна від 26.06.2013р., на прилюдних торгах були присутні: боржник - ОСОБА_4, а також три зареєстрованих учасника: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі представника Іванової Ю.О. та фізичні особи ОСОБА_3 і ОСОБА_9
При цьому стартова (початкова) ціна лота була встановлена, як передбачено умовами договору № 10/237/13/І від 07.06.2013 р., в розмірі 82870 грн.
Згідно з протоколом проведення торгів № 10/237/13/І від 26.06.2013р. за результатами проведеної процедури торгів зазначеного нерухомого майна переможцем торгів було визначено ОСОБА_9, який запропонував найвищу ціну серед інших учасників, що становила - 322 000 грн. Іншими учасниками було запропоновано наступні ціни: ПАТ "Укрсоцбанк" - 321 000 грн., ОСОБА_3 - 83000 грн.
Вказаний протокол був підписаний ліцитатором та переможцем торгів, а також затверджений керівництвом Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".
У протоколі зазначені відомості про суми, належні до сплати з переможця торгів (грошові кошти в розмірі 273732,20 грн. на рахунок органу державної виконавчої служби; грошові кошти в розмірі 44132,59 грн. на рахунок організатора торгів), банківські реквізити та граничний строк їх внесення тривалістю 10 банківських днів з дня затвердження протоколу.
Аналіз наявних у матеріалах справи документів - доказів, на переконання колегії суддів надає можливість зробити висновок про те, що при підготовці до проведення торгів та безпосередньо при їх проведенні 26.06.2013р. відповідачем були дотримані всі вимоги чинного законодавства, яке регулювало на той час проведення таких торгів.
Слід зазначити, що ці обставини фактично визнаються позивачем, оскільки він звернувся до суду з позовом з вимогою про визнання торгів недійсними з посиланням на недотримання відповідачем порядку та дій здійснених вже після реального проведення торгів 26.06.2013 р.
Однак матеріали справи свідчать, та ці обставини також встановив місцевий суд, що переможцем торгів ОСОБА_9 протягом 10 банківських днів з дня затвердження протоколу проведення торгів № 10/237/13/І не було сплачено грошові кошти на розрахунковий рахунок органу державної виконавчої служби та організатора торгів, які зазначені у протоколі проведення торгів, у зв'язку з чим відповідач запропонував Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (позивачу) як наступному учаснику, який запропонував ціну, не нижчу за початкової ціни продажу, стати переможцем торгів із реалізації вищевказаного житлового будинку.
Матеріали справи свідчать, що вказане повідомлення, викладене у листі від 17.07.2013р. за № 173/07, було вручено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (позивачу) 18.07.2013р., про що свідчить відповідна відмітка на тексті цього документу.
Відповідач стверджує, що позивач не скористався своїм правом на придбання зазначеного об'єкту нерухомості з прилюдних торгів, а саме не сплатив належної до сплати суми грошових коштів.
Позивач у порушення приписів ст.. 33, 34 ГПК України не надав суду першої інстанції доказів того, що після отримання вказаного повідомлення він погодився з пропозицією відповідача і сплатив у встановленні законодавством строки запропоновану ним при участі в торгах грошову суму в розмірі 321000 грн., щоб в свою чергу було б підставою для визнання його переможцем торгів та оформлення за ним факту придбання виставленого на торги майна.
Усні доводи представника скаржника наведені ним в суді апеляційної інстанції про те, що позивач як наступний за ОСОБА_9, переможець торгів і одночасно як іпотекодержатель майна згідно вимог чинного законодавства не повинен був сплачувати всю суму повністю, а лише сплатити суму винагороди, тобто частину суми, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач, що визнає його представник, не сплатив будь-якої грошової суми навіть той яку, як він вважає, повинен був сплатити.
Слід також зазначити, що на вказані доводи як на підставу позову про визнання торгів недійсними позивач не посилався у позові, і навів цю підставу лише в суді апеляційної інстанції при наданні усних пояснень.
Викладене свідчить, що позивач доповнив зазначену підставу позову в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що суперечить нормам ГПК України, в т.ч. стосовно процесуальних прав позивача, а тому ця підстава не може враховуватись при наданні оцінки рішенню суду першої інстанції .
Водночас матеріали справи свідчать і ці обставини дослідив місцевий суд, що після неотримання відповідачем від позивача відповіді на вищевказану пропозицію відповідач запропонував ОСОБА_3 як ще одному учаснику торгів, який запропонував ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, цінова пропозиція якого була меншою за пропозицію Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стати переможцем прилюдних торгів із реалізації вищевказаного об'єкту нерухомості.
В листі від 09.08.2013р. за № 120/08, адресованому ОСОБА_3, відповідачем були зазначені належні до сплати суми, а саме в розмірі 70558,30 грн. на рахунок органу державної виконавчої служби; в розмірі 8306,49 грн. на рахунок організатора торгів, граничний строк їх оплати та відповідні банківські реквізити.
З матеріалів справи вбачається, і ці обставини також ретельно дослідив місцевий суд, що 09.08.2013р. ОСОБА_3 був підписаний протокол проведення торгів № 10/237/13/І-2, затверджений ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ОСОБА_3 було внесено всі необхідні платежі для визнання її переможцем прилюдних торгів із реалізації зазначеного об'єкту нерухомості, а саме грошові кошти в сумі 70558,30 грн. як оплату вартості майна, придбаного з прилюдних торгів, та на рахунок ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" додаткову суму винагороди в розмірі 8306,49 грн., що підтверджується квитанціями від 12.08.2013 р.
Позивач у позові та апеляційній скарзі, посилається на те, що вказані прилюдні торги відповідач провів з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на його думку згідно вимог чинного законодавства яке регулює проведення таких торгів після неотримання грошових коштів від переможця торгів ОСОБА_9 та наступного за ним переможця (позивача) торги мають вважатись такими що не відбулися та необхідно проводити повторні прилюдні торги, а тому запропонувавши третьому учаснику аукціону ОСОБА_3, який запропонував ціну за лот вищу від початкової ціни, придбати нерухоме майно, відповідач порушив порядок проведення торгів.
З матеріалів справи вбачається та ці обставини, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.04.2014 р. по цієї справі, встановив та дослідив суд першої інстанції, що нерухоме майно, яке було реалізоване на вищевказаних прилюдних торгах, на час проведення цих торгів, дійсно, знаходилося в іпотеці, що підтверджується іпотечним договором від 14.08.2007р., укладеним між позивачем та ОСОБА_4 та інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.05.2013р.
Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно зі ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про іпотеку" переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби. Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.
Системний аналіз вищезазначених правових норм надає можливість зробити висновок що порядок проведення прилюдних торгів з реалізації майна що знаходиться в іпотеці та дій організатора торгів відрізняється від порядку проведення торгів з реалізації майна яке не знаходиться в іпотеці.
В силу того, що майно яке було предметом реалізації з цих торгів знаходилось в іпотеці, то порядок його реалізації слід було здійснювати з урахуванням приписів спеціальних норм (спеціального закону) які регламентують реалізацію з прилюдних торгів іпотечного майна, а не загальних норм.
Згідно змісту та суті приписів спеціальної правової норми - ст. 46 Закону України "Про іпотеку", лише за відсутності наступного учасника, із усіх допущених до торгів, що запропонували найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу або його відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.
Враховуючи наведене, а також те, що попередні із двох зареєстрованих учасників спірних прилюдних торгів, цінова пропозиція яких була вище за початкову ціну та вище за пропозицію ОСОБА_3, відмовились від внесення грошових коштів в рахунок оплати вартості придбаного з торгів об'єкту нерухомості, а також враховуючи, що цінова третього учасника торгів - пропозиція ОСОБА_3 була вище початкової ціни продажу, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач правомірно, згідно зі ст. 46 Закону України "Про іпотеку", не визнав торги такими що не відбулись, та підставно запропонував ОСОБА_3 стати переможцем цих торгів і оскільки ОСОБА_3 було у визначений законом та відповідачем строк сплачено всі належні платежі в рахунок оплати вартості предмету прилюдних торгів, її правомірно було визнано переможцем спірної процедури торгів .
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог про визнання торгів недійсними.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам .
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють його доводи викладені в позові і яким, як зазначалось вище, місцевий суд дав належну оцінку, на переконання колегії суддів, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р. по справі № 916/2575/13 - без змін.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 18.09.2014 р.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Головей В.М.
Шевченко В.В.