04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" вересня 2014 р. справа№ 910/5806/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Шевченка Е.О.
при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.
за участю представників: позивача - Файчак В.І., Шевченко Д.О.;
відповідача - Зоря Н.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи"
на рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 р.
у справі № 910/5806/14 (суддя - Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи"
про стягнення 32736,01 грн
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 01104Т від 23.05.2011 р. у загальному розмірі 51384,66 грн, у тому числі: 28989,00 грн - основного боргу, 18648,65 грн - пені та 3747,01 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/5806/14.
У судовому засіданні 03.06.2014 р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" просило стягнути з відповідача 32736,01 грн заборгованості за вказаним договором, у тому числі: 28989,00 грн - основного боргу та 3747,01 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 р. у справі № 910/5806/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи", з урахуванням заяви про їх зменшення, задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що передача талонів на отримання нафтопродуктів по накладній № 1059722 від 09.09.2011 р. та акту приймання-передачі № 10405 від 09.09.2011 р. не може вважатися поставкою товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а є окремим правочином, який передбачає оплату товару відповідно до фактично використаної кількості талонів. Окрім того, скаржник звертає увагу суду на те, що з підписанням вказаних вище накладної та акту приймання-передачі відбулася лише передача талонів, а не товару.
Окрім того, відповідач вказує на неналежне повідомлення про дату, час та місце судових засідань, а також на необґрунтоване відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" про відкладення розгляду справи, подане до суду першої інстанції 02.06.2014 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/5806/14, а розгляд справи призначено на 11.09.2014 р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. на лікарняному склад суду змінено, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Шевченко Е.О.
В поданому до суду відзиві позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
23.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 01104Т, згідно з п. 2.1 якого продавець, протягом строку дії договору, зобов'язався передавати у власність покупця та відпускати через мережу АЗС, визначених у додатку до цього договору, нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, неетильовані бензини А-95, А-95 Преміум, А-92, А-76/80, А-98 Супер (надалі по тексту - товар), належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язався оплачувати вартість товару на умовах цього договору та отримувати товар на АЗС.
Загальна кількість товару, що передається та відпускається за цим договором, визначається шляхом складання кількості товару, вказаного у кожній з видаткових накладних, виписаних продавцем протягом строку дії цього договору. Ціна договору визначається шляхом складання сум усіх видаткових накладних, виписаних продавцем протягом строку дії цього договору та включає ПДВ (п. п. 6.1, 6.2 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в строк, зазначений в рахунку - фактурі, на умовах 100% попередньої оплати. У випадку оплати товару після строку, зазначеного у рахунку - фактурі, продавець має право перерахувати вартість товару і вимагати додаткової оплати або передати товар на сплачену суму за цінами товару на день оплати.
У пунктах 8.1 та 8.2 договору сторони визначили, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії складає 1 (один) рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна зі сторін не повідомлять іншу сторону за 30 (тридцять) днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію. Після закінчення дії договору зобов'язання продавця відпустити товар діє в межах строку дії талона.
Окрім того, розділом 5 укладеного договору сторони визначили порядок передачі та відпуску товару. Зокрема, передача товару здійснюється на підставі попередньо оплаченого покупцем рахунку-фактури та підтверджується накладною, підписаною представниками сторін, з обов'язковим наданням продавцю довіреності на отримання товару. Сторони на виконання договору підписують видаткову накладну на погоджену та оплачену кількість товару. Одночасно з підписанням видаткової накладної покупцем, продавець передає талони, про що складається акт приймання - передачі (п. п. 5.1, 5.2 договору).
Також, стосовно відпуску товару, сторони погодили наступні умови: відпуск товару здійснюється на АЗС, визначених у додатку до цього договору, уповноваженим представникам покупця; відпуск товару покупцю здійснюється за умови пред'явлення та передачі покупцем або його уповноваженим представником талонів оператору на АЗС (п. 5.4 договору).
На виконання п. п. 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу позивачем 08.09.2011 р. було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № 217631 на оплату замовленої відповідачем кількості товару на суму 392556,00 грн, а саме: 20000,00 літрів бензину марки А-95 та 20920,00 літрів бензину марки А- 76 (80).
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" передало у власність відповідача товар за ціною та у кількості, вказаній у рахунку-фактурі, що підтверджується накладною № 1059722 від 09.09.2011 р. та довіреністю № 58 від 09.09.2011 р. Окрім того, сторони додатково підписали акт приймання - передачі талонів на відпуск та отримання пального № 10405 від 09.09.2011 р., що прямо передбачено п. 5.2 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу.
Однак, в порушення умов зазначеного договору товар покупцем оплачено не було.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що згідно видаткової накладної № СФ-000001 від 31.10.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" повернуло позивачу товар на суму 363567,00 грн, тобто, не у повному обсязі. Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард" у розмірі 28989,00 грн, що складає різницю між вартістю поставленого товару за накладною № 1059722 від 09.09.2011 р. та повернутого товару за накладною № СФ-000001 від 31.10.2011 р.
Відтак, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 28989,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 01104Т від 23.05.2011 р. та 3747,01 грн 3% річних, нарахованих за період з 10.09.2011 р. по 31.03.2014 р.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард", суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі у власність відповідача товару за договором на загальну суму 392556,00 грн виконав належним чином, що підтверджується рахунком-фактурою № 217631 від 08.09.2011 р., накладною на отримання необхідного обсягу пального № 1059722 від 09.09.2011 р. та актом приймання - передачі талонів № 10405 від 09.09.2011 р., а відповідач всупереч умовам укладеного правочину вказаний товар не оплатив, за останнім утворилася заборгованість у розмірі 28989,00 грн, яка станом на день розгляду справи в Господарському суді м. Києва залишалася непогашеною.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на вищенаведені норми законодавства, умови укладеного між сторонами правочину та подані до суду першої інстанції письмові докази, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 01104Т від 23.05.2011 р. у розмірі 28989,00 грн є доведеним.
Крім того, як було вказано вище, позивач просив суд стягнути з відповідача 3747,01 грн 3% річних, нарахованих за період з 10.09.2011 р. по 31.03.2014 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" до теперішнього часу не оплатило частину переданого товару, у позивача виникло право на стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми. Тому вимога стосовно стягнення з відповідача 3747,01 грн 3% річних, нарахованих за період з 10.09.2011 р. по 31.03.2014 р., є такою що грунтується на вимогах закону, та підлягає задоволенню.
Як зазначалося вище, в апеляційній скарзі відповідач вказує, що передача талонів на отримання нафтопродуктів по накладній № 1059722 від 09.09.2011 р. та акту приймання-передачі № 10405 від 09.09.2011 р. не може вважатися поставкою товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а є окремим правочином, який передбачає оплату товару відповідно до фактично використаної кількості талонів. Окрім того, скаржник звертає увагу суду на те, що з підписанням вказаних вище накладної та акту прийому-передачі відбулася лише передача талонів, а не товару.
З приводу зазначеного колегія суддів звертає увагу на п. 5.1 укладеного договору, яким передбачено, що сторони на виконання договору підписують видаткову накладну на погоджену та оплачену кількість товару. Одночасно з підписанням видаткової накладної покупцем, продавець передає талони, про що складається акт приймання - передачі. Відтак, до відповідача перейшло право власності на талони. Відпуск самого ж товару здійснюється на АЗС уповноваженим представникам покупця за умови пред'явлення та передачі покупцем або його уповноваженим представником талонів оператору на АЗС. Тобто, саме з цього моменту покупець може отримати ту кількість пального, яка передбачена у талоні.
Отже, твердження скаржника стосовно того, що до нього перейшло лише право власності на талони, не є достовірним, оскільки між сторонами підписано не лише акт приймання - передачі талонів, а і накладну на отримання необхідного обсягу товару, що прямо передбачено пунктами договору. Остання якраз і підтверджує факт передачі саме товару.
Крім того, одним з доводів апелянта є те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" не повідомлялося належним чином про дату, час та місце судових засідань. Також апелянт посилається на необґрунтоване відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, подане до суду першої інстанції 02.06.2014 р.
З приводу цього слід зазначити, що матеріали справи містять повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 4, 57), якими підтверджується факт отримання відповідачем ухвал Господарського суду м. Києва від 04.04.2014 р. та 13.05.2014 р. Крім того, подане відповідачем до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи ніяким чином необґрунтоване, до нього не додано жодних доказів, які б могли підтвердити неможливість прибуття представників або інших посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" у судове засідання, яке відбулося 03.06.2014 р.
З огляду на викладене, Господарський суд м. Києва дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 01104Т від 23.05.2011 р. у загальному розмірі 32736,01 грн, у тому числі: 28989,00 грн - основного боргу та 3747,01 грн - 3% річних, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог було правильно застосовано норми законодавства та достовірно досліджено наявні обставини справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард" належними та допустимими доказами доведено факт існування заборгованості за вказаним договором, що в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" не спростовано.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 р.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг-Енерджи" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 р. у справі № 910/5806/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/5806/14 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
Е.О. Шевченко