Справа №175/3469/14-ц
11 вересня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Борисова С.А.,
при секретарі - Єльшиній А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про зняття арешту з майна,
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про зняття арешту з майна.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, відповідно до письмової заяви просить суд слухати справу з її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідно до письмової заяви в.о. начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції просив суд розглядати справу за відсутності представника відділу.
Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину своєї неявки у судове засідання суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 11 березня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі №175/230/14-ц, згідно якого визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 27,3 кв.м.
29 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про проведення державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру. Однак, 06 травня 2014 року позивачка отримала від Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області рішення №12858965 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Дане рішення було обґрунтоване тим, що в Спеціальному розділі державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис про арешт всього нерухомого майна щодо ОСОБА_2, право власності якого на вищезазначену квартиру згідно з рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року переходить до позивачки.
Так, 25 листопада 2013 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Харченко А.О. була винесена постанова про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2 (ВП №40908797).
Своїми діями, державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції порушив права та інтереси позивачки, оскільки квартира визнана приватною власністю Позивачки, а у зв'язку з накладенням арешту вона позбавлена можливості зареєструвати таке право власності та належним чином вільно розпоряджатися своїм майном.
За правилами ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Крім того, на підставі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права та порушення дій, що порушує право.
Відповідно СТ. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).
Правилами ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
В силу ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу, якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Окрім цього, Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ст.1 Першого Протоколу) гарантує захист право власності і попереджає про недопустимість свавільного захоплення права власності, втручання держави в право безперешкодного користування та вільне володіння своїм майном. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (ст. 11 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, враховуючи той факт, що право власності на квартиру за АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було визнано за позивачкою - ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 79, 88, 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 8, 15, 16, 17, 317, 321, 334 ЦК України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.1 Першого Протоколу), ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про зняття арешту з майна, - задовольнити у повному обсязі.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, накладений постановою про арешт на все нерухоме майно (ВП №40908797), винесеної 25.11.2013 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Харченко А.О.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.А. Борисов