16 вересня 2014 р. Справа № 4148/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Сеника Р.П., Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. про відмову у відкритті провадження по справі № 813/8237/13-а за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій щодо звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду позивача за межі України протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними - відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем оскаржено рішення державного виконавця під час примусового виконання виконавчого листа № 2-857/09, виданого 05.11.2009 року Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням прийнятим в порядку цивільного судочинства, що виключає можливість розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з вищенаведеною ухвалою суду, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_1, який просить ухвалу cуду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає таку ухвалу необґрунтованою, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, з тих підстав, що вказану справу слід розглядати за правилами КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що позивачем заявлено позовну вимогу про оскарження дій державного виконавця та начальника ДВС, вчинених в процесі виконання рішення, ухваленого Пустомитівським районним судом Львівської області від 05.11.2009р. про стягнення з позивача аліментів.
Повноваження державного виконавця під час здійснення ним виконавчого провадження визначені ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, зокрема, діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Із змісту листа Міністерства юстиції України № 25-32/507 від 06.06.2008р. «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів» вбачається, що згідно з ст. 217 Цивільного процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення виконання судового рішення може бути тимчасове обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця. Оформлення та направлення подань до суду державними виконавцями здійснюється в порядку, визначеному положеннями цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 37 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до ст. 217 Цивільного процесуального кодексу України визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому ст. 373 цього Кодексу, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.
Разом з тим, ст. 217 Цивільного процесуального кодексу України визначено право державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження на звернення до суду з окремим поданням щодо тимчасового обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, вказані заходи відносяться до заходів забезпечення виконання судового рішення, останні вживаються лише під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з ч.1 ст.368 Цивільного процесуального кодексу України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Відповідно до ч.1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржено дії державного виконавця під час примусового виконання виконавчого листа № 2-857/09, виданого 05.11.2009 року Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням прийнятим в порядку цивільного судочинства. Вказана обставина виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за кордон прямо встановлений виключно нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).
Застосування процесуальних норм по аналогії при здійсненні судочинства не допускається, а тому обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише в порядку цивільної юрисдикції на підставі ст. 377-1 ЦПК України, якщо здійснюється виконання судових рішень у цивільних справах.
Розділ VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в цивільних справах та інших органів (посадових осіб)» передбачає вирішення судами в порядку цивільної юрисдикції процесуальних питань пов'язаних з виконанням судових рішень виключно у цивільних справах.
Враховуючи те, що на виконанні державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист по справі №2-857/09, виданий 05.11.2009 року Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 68400,83 грн., оскарження дій державного виконавця щодо звернення з поданням про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні стосується виплати аліментів, то справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. про відмову у відкритті провадження по справі № 813/8237/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
суддя Р.П. Сеник
суддя Я.С. Попко