11 вересня 2014 року 10год. 05хв. м. Одеса Справа № 815/4548/14
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іванова Е.А.
суддів Аракелян М.М.
Стефанова С.О.
секретар Сакара М.М.
за участю представників: позивача ОСОБА_2
відповідача Тараненко В.М.
третьої особи Гудзенко Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції України, за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції в Одеській області, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України №211-о від 11.07.2014 року «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_5.»; поновити ОСОБА_5, на державній службі на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області; стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області 10000 грн. завданої моральної шкоди та заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.07.2014 року був винесений наказ №211-о про припинення перебування на державній службі позивача на підставі того, що позивач порушив ст. 21, ст. 22 ЗУ «Про державну службу». Підставою для прийняття такого рішення став лист голови Одеської обласної державної адміністрації №01/02-38/3628 від 18.06.2014 року. У якому вказано, що позивачем була порушена присяга державного службовця, так як він вступив на державну службу на підставі не чинних документів про освіту. Проте позивач не погоджується з вказаним наказом та зазначає, що станом на початок служби на посаді начальника Держекоінспекції в Одеській області у нього був диплом про вищу освіту та спеціальні уміння та спеціальні знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав заперечення проти позову, які мотивовані тим, що 25.05.2007 ОСОБА_5 прийняв Присягу державного службовця текст якої викладений у статті 17 Закону України «Про державну службу». Проте як зазначає представник відповідача станом на момент прийняття 21.07.2007 року позивача на державну службу та призначення його на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, як спеціального підрозділу Мінприроди, так і призначення 13.12.2011 ОСОБА_5 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, як територіального органу Державної екологічної інспекції України, мав середню освіту, що підтверджується листом Одеського національного політехнічного університету від 14.09.2010 за № 311/84 у якому відображено, що ОСОБА_5 наказом від 10.07.1991 № 515-к зарахований студентом 1-го курсу заочного факультету Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту. Наказом від 16.07.1992 № 539-К відрахований з інституту за академічну неуспішність, диплом ЛЖ ВЕ № 012987 від 20.06.1997 Одеським державним політехнічним університетом не видавався. В зв'язку з чим Держекоінспекцією України на підставі п.6, ч.1, ст. 30 ЗУ «Про державну службу» був виданий наказ про припинення перебування на державній службі ОСОБА_5 за порушення присяги, що виразилось у недотриманні Конституції та законів України, дискредитації високого звання державного службовця.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав заперечення представника відповідача.
Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Наказом Голови Держекоінспекції України від 13.12.2011 року №87-о ОСОБА_5 призначений на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Держекоінспекції України порядком переведення з Державної екологічної інспекції в Одеській області (а.с. 138).
Після видання наказу позивач приступив до виконання обов'язків передбачених посадою.
Та наказом голови Держекоінспекції України від 11.07.2014 року №211-о, на підставі листа погодження Міністра екології та природних ресурсів України від 07.07.2014 року №5/1-14/82-14, листа Голови Одеської обласної державної адміністрації від 18.06.2014 року №01/02-38/3628, був звільнений з займаної посади відповідно до п.6, ч.1, ст. 30 ЗУ «Про державну службу» (а.с. 5-7).
З вказаним наказом позивач був ознайомлений 17.07.2014 року.
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство охорони навколишнього природного середовища України реорганізовано та утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція є центральним органом виконавчої влади, і входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Підпунктом 3 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Державна екологічна інспекція України з метою організації своєї діяльності: контролює діяльність територіальних органів Держекоінспекції України;
Пунктом 9 цього Положення закріплено, Державна екологічна інспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства та доручень Міністра видає накази організаційно - розпорядчого характеру, які підписує Голова Держекоінспекції України.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну службу» Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про державну службу» право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державну службу», державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Згідно ст. 10 ЗУ «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Відповідно до ст. 17 «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Як встановлено судом 21.05.2007 року позивач прийняв присягу Державного службовця, що не заперечується представником позивача та серед критеріїв по яким він перевірявся було наявність вищої освіти на підтвердження якої він надав диплом НОМЕР_1 нібито виданий Одеським державним політехнічним університетом у 1997 році.
Статтею 4 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що право на державну службу мають громадяни України, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженим наказом Національного агентства України питань державної служби, визначені вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, зокрема наявність вищої освіти відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста.
Та на час прийняття ОСОБА_5 21.07.2007 року на державну службу на посаду як заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, як спеціального підрозділу Мінприроди, так і призначення 13.12.2011 року ОСОБА_5 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, як територіального органу Держекоінспекції України він не мав вищої освіти.
Це підтверджується листом Одеського національного політехнічного університету від 14.09.2010 року №311/84 згідно якого ОСОБА_5 наказом від 10.07.1991 року №515-к зарахований студентом 1-го курсу заочного факультету Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту. Наказом від 16.07.1992 року №539-к відрахований з інституту за академічну неуспішність (а.с. 88).
Також у вказаному листі повідомлено, що диплом НОМЕР_1 від 20.06.1997 року Одеським державним політехнічним університетом не видавався.
Крім того, в інформаційній базі «Освіта» дані про видачу ОСОБА_5 диплому НОМЕР_1 від 20.06.1997 року відсутні.
Позивач заперечує на вказану обставину про неотримання ним диплому НОМЕР_1, оскільки на підставі нього він вступив до Одеського національного університету ім.. І.І. Мечнікова для отримання другої вищої освіти та в 2013 році отримав другу вищу освіту за спеціальністю «гідрогеологія», що підтверджується дипломом бакалавра НОМЕР_2 та дипломом магістра НОМЕР_3 (а.с. 8).
На підтвердження чого позивач посилається на постанову слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 07.02.2014 року про закриття кримінального провадження (а.с. 9).
Проте суд не погоджується з посиланням позивача на вказану постанову оскільки в ній зазначено, що проведеними слідчо-оперативними заходами встановити факт підробки диплому НОМЕР_1 від 20.07.1991 року, в ході досудового слідства не надалось можливим, в зв'язку з його відсутністю.
Та згідно листа прокуратури Одеської області від 18.07.2014 року №07/1/4-497вих-14 Приморським РВ ОМУ ГУМВ України поводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12013170111000053 розпочатому 13.03.2013 року за фактом виготовлення завідомо неправдивого документу - диплому спеціаліста про закінчення Одеського державного політехнічного університету на ім'я ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 358 КК України та остаточне рішення по кримінальному провадженню не прийняте (а.с. 93).
На пропозицію суду надати позивачем диплом НОМЕР_1 від 20.06.1997 року для огляду він також наданий не був.
Наказ про припинення перебування на державній службі позивача відповідно до ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року №3166-VІ та Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №452 був погоджений міністром Екології та природних ресурсів України згідно листа Мінприроди України №5/1-14/8292-14 від 09.07.2014 року (а.с. 91).
Згідно п.6, ч.1, ст. 30 «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що позивачем було допущено порушення присяги державного службовця, що виразилось у наданні при призначенні на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області фіктивного диплома НОМЕР_1 від 20.06.1997 року та внесенні в автобіографію завідомо неправдивих відомостей щодо вищої освіти, що потягло за собою підрив довіри громадськості до Держекоінспекції в Одеській області, призвело до приниження державного органу в обличчі громадян, та потягло за собою порушення присяги державного службовця, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції України про визнати незаконним та скасування наказу №211-о від 11.07.2014р., поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлений 12.09.2014 року.
Суддя Іванов Е.А.
Суддя Аракелян М.М.
Суддя Стефанов С.О.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції України про визнати незаконним та скасування наказу №211-о від 11.07.2014р., поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
12 вересня 2014 року.